https://drive.google.com/file/d/1suFPSyOgrAfvpuEVoHWsgPoFwhf5YQd5/view?usp=sharing
понедельник, 14 декабря 2020 г.
Позашкілля і Нова школа - новий педагог.
Створення в педагогічному колективі ЦДЮТ
сприятливих умов для здобуття вихованцями якісної
позашкільної освіти на рівні вимог сьогодення, які
виходять за рамки державного стандарту навчання і виховання
У сучасних умовах розвитку України необхідно підкреслити актуальність реалізації соціально-педагогічного і виховного потенціалу освіти, створення умов для розширення світогляду, культурного розвитку та соціального становлення молоді. Важлива роль у такому контексті належить новій українській школі та сучасній позашкільній освіті.
Реформа Нова Школа, яка відбувається в наших реаліях надає відповідь на запитання: «Яким має бути випускник школи?» – «Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій. Хтось, хто поведе українську економіку вперед у ХХІ столітті».
Суттєвою щодо характеристики місії позашкільної освіти в сучасних умовах є наступна теза Пустовіта Григорія Петровича, доктора педагогічних наук, професора Національної академії педагогічних наук України: «Позашкільна освіта має стати засобом відродження національної культури, припинення соціальної деградації, стимулом пробудження таких моральних якостей, як совість, патріотизм, людяність, почуття власної гідності, творча ініціатива, відповідальність за власні вчинки і дії...».
Тож, серед важливих на сучасному етапі соціально-педагогічних завдань, які вирішують заклади позашкільної освіти, наступні:
− сприяння соціальному становленню дітей та молоді, підготовка їх до активної професійної та громадської діяльності; створення можливостей для самореалізації дітей та молоді у соціально і особистісно значущих справах;
− створення умов для соціального захисту всіх учасників навчально-виховного процесу;
− надання соціально-педагогічної підтримки учням, які опинилися у складних життєвих обставинах;
− створення можливостей для здобуття позашкільної освіти дітьми і молоддю з особливими потребами (враховуючи наявний педагогічний та матеріально-технічний потенціал закладу), що сприятиме реалізації принципів інклюзивного навчання у навчально-виховному процесі;
− забезпечення профілактики відхилень у соціальному розвитку і поведінці підлітків і молоді, попередження залежності серед молоді (алкогольної, тютюнової, наркотичної), протиправної поведінки;
− створення умов для фізичного розвитку, оздоровлення дітей та молоді; формування потреби у здоровому способі життя;
− реалізація соціального партнерства з батьківською громадськістю, установами освіти і культури, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадськими організаціями тощо з метою забезпечення соціально-педагогічних умов для навчання та розвитку дітей та молоді;
− реалізація організаційно-масової роботи в соціальному середовищі (організація та проведення масових заходів різного рівня; різних форм культурно-дозвіллєвої діяльності дітей та молоді) та ін.
Для реалізації вище перерахованих завдань позашкільної освіти необхідно мати творчого педагога, а саме, педагога – творча професійна діяльність якого розглядається як провідний фактор, що впливає на розвиток творчих можливостей учня і забезпечує його ефективність.
Позашкілля як і Нова школа потребує нового педагога, який зможе стати агентом змін. Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання, з метою залучення до професії найкращих. Виходячи з цього, професійному зростанню педагогічних працівників сприяють: курси підвищення кваліфікації, участь у роботі школи педагогічної майстерності, психолого-педагогічних семінарах, вебінарах, тренінгах, освітніх програмах, професійних конкурсах і науково-практичних та онлайн конференціях, самоосвітня діяльність, опанування он-лайн платформами тощо.
Реформа передбачає впровадження нового стандарту освіти, покращення матеріально-технічної бази, створення прозорої системи фінансування закладів освіти та підвищення престижу професії педагога. Окрім того, Міністерство освіти і науки України пропонує 5 ключових змін позашкільної освіти – від створення нової моделі фінансування до модернізації змісту.
Найголовнішою зміною має стати нова модель фінансування позашкільної освіти, котру необхідно ретельно обговорювати. Передусім пропонується введення у позашкіллі вичерпного ваучера (???). Його ідея (начебто) проста – ваучер містить у собі певну кількість послуг у позашкіллі, які держава надає для школяра безкоштовно (!!!). Школяр зможе скористатися ваучером не тільки у державному закладі позашкільної освіти, але у будь-якій іншій, зокрема, приватній установі. Тобто, батьки школяра обирають заклад, де вчитиметься їх дитина, а держава туди переказує кошти. Водночас державні кошти на позашкілля зможуть отримувати й приватні заклади та особи, що надають відповідні послуги. Однак їхні програми будуть обов’язково проходити акредитацію. На впровадження ваучерної системи в майбутньому планують виділяти окремі субвенції з держбюджету. Проте основними залишаться наявні зараз канали фінансування позашкілля з бюджетів різного рівня.
Зараз фактично відсутня система прозорого та ефективного моніторингу якості позашкільної освіти. Тому другою зміною має стати нова система моніторингу. Мета МОН – побудувати цілісну, гнучку та максимально адаптивну до реалій нового часу систему освіти. Позашкілля – дуже важливий елемент цієї системи і держава несе відповідальність за її розвиток. Проте для того, щоб щось розвивати, створювати адекватні стимули, потрібні дані, на основі яких можна зробити висновки про стан системи, її потреби та проблеми.
Наступна новація – визнання результатів позашкільної освіти. Розглядається можливість зарахування результатів позашкілля у школах – такі можливості відкриває новий Закон «Про освіту».
Дитина, яка ходить, наприклад, до спортивної школи та готується стати олімпійським чемпіоном, має багато навантаження та мало вільного часу. Тому йдеться про те, щоб її результати з позашкілля зараховувалися як оцінки уроків фізкультури у школі. Таким чином, замість цього ж уроку фізкультури школяр зможе приділити час іншим предметам або ж просто відпочити.
Четвертою зміною стане модернізація змісту позашкільної освіти. Так, планують оновити програми у позашкільних закладах, розширити напрямки гуртків тощо.
Коли буде впроваджено зазначені зміни, можна буде говорити про ринкову конкуренцію у позашкіллі. Це передбачається п’ятою новацією. У її межах заклади позашкільної освіти зможуть розширювати спектр своїх послуг.
Нові державні стандарти будуть впроваджені на основі компетентністного підходу.
А це – означає, що після закінчення закладу позашкільної освіти вихованець має володіти ключовими компетентностями. А саме, окрім традиційних, ще – підприємливість, інноваційність, економічна компетентність тощо; а також наскрізними вміннями, такими як критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, вирішувати проблеми, які формуються на основі закладених в кожний предмет наскрізних змістових ліній: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
З огляду на те, що за новим Держстандартом навчання у закладах позашкільної освіти будуть започатковані нові методики викладання, запроваджені проектна робота та навчання через діяльність, змінений формат спілкування вихованців, педагогів та батьків, слід виокремити наступні методичні рекомендації щодо реалізації ключової реформи Міністерства освіти і науки України «Нова українська школа» в позашкіллі:
1. «Замість тисяч закладів позашкільної освіти незабаром буде 5-7 українських платформ».
Зараз майже у кожної людини є смартфон. І є п’ять-сім їх основних брендів. Така сама ситуація з соціальними мережами. Світ переходить до того, щоб замість точкових речей використовувати глобальні платформи. Заклади позашкільної освіти –не виняток. Замість тисяч закладів позашкільної освіти незабаром буде п’ять –сім українських платформ, кожна з яких включатиме у себе повний набір знань з певним нахилом, наприклад, із природничим, технічним чи гуманітарним. І кожен зможе обирати платформу, на якій вчитиметься, переважно онлайн.
2. «Предметно-урочна система застаріла. Набирають оберти кейсові технології».
Прикладом такої освітньої технології може бути універсальна платформа 7W, де всьому вчаться системно. 7W2 – це сім ключових запитань і тез англійською: what, where, why, when, who, win, world. Тобто – що, де, для чого, коли, хто. Розробником цього проекту є Володимир Михайлович Співаковський. 7W базується на семи принципах «до» –довіра, доступність, достойність, доброзичливість, додаткова реальність, досягнення! Освітня платформа 7W має 200 тисяч унікальних відвідувачів на добу, п’ять мільйонів на місяць. Тисяча шкіл у світі вчиться за даною технологією. Для всього світу це платно, для України —безкоштовно.
Предметно-урочна система вже визнана застарілою, а система В.М. Співаковського складається з кейс-уроків, адже життя не складається з окремих предметів.
3. «Гіпермаркет знань».
Кейсів В.М. Співаковський разом з командою виготовили 500, які запатентовані у Бібліотеці Конгресу США. Там вісім місяців проводили патентний пошук, щоб переконатися, що розробка унікальна. Названо це «гіпермаркетом знань». Раніше було дещо подібне – інтегровані заняття. Але у світі це не прижилося. Інтегрування має відбуватися не за близькими темами. Мають бути разом бізнес, хімія, біологія, математика –щоб у голові утворювалась цілісна картина.
4. Трек для профорієнтації.
Розгортки кейсів В.М. Співаковського із гіперпосиланнями. Проходиш за ними і можеш подивитися більше інформації. Ось кейс про телефон, ось – про «Мону Лізу», там і хімія, і геометрія, і бізнес. А ось кейс про харчування. Різним дітям у кейсах цікаве різне. Варто уявити, що одна дитина у кожному з них цікавиться хімічними питаннями, хтось – економічною складовою. Учні пройшли по 100 таких кейсів. І не треба питати дитину, ким вона хоче бути, – усі ці треки можна побачити у комп’ютері й припустити, що їй подобається.
Також дивною є думка, що професію обирають один раз і на все життя. Заклад позашкільної освіти дає спектр можливостей стосовно того, що треба вчити, і варто пробувати різне.
5. «На заняттях 80 % часу мають говорити вихованці».
Сьогодні пропорція у закладах позашкільної освіти така, що 80% часу на занятті говорить педагог, 20% –вихованці. Має бути навпаки: щоб 80% часу говорили, дискутували діти, тоді їм уже не треба кричати та знущатися один з одного на перервах.
6. Маркетинг в освіті.
Будь-яка будівля починається з фундаменту. Перше, що варто зробити у закладі позашкільної освіт –перефарбувати його, щоб дітям хотілося туди йти. Все, що стосується внутрішнього наповнення, також є неодмінною складовою, але заклад має бути ще й красивим. Це як з Apple. Розмальовування – це наче нульовий цикл, треба організувати простір і вже у ньому впроваджувати кейси, квести тощо.
В.М. Співаковський пояснює, як перетворити освіту із прірви, де зникають бюджетні кошти, на джерело прибутку для країни. Він наголошує: «У двох країнах уже є міністерства щастя — в Об’єднаних Арабських Еміратах і Королівстві Бутан. Там про щастя населення дбають навіть більше, ніж про рівень ВВП. І це правильно. Тому ми у ліцеї «Гранд» почали проводити уроки щастя, коли у світі такого практично не було. Ще у нас є уроки багатства, харизми, відповідальності. Це те, чого немає у звичайних школах, але про що мріють кожні батьки для своєї дитини. І якщо такі задачі ставляться, їх треба вирішувати.
Я виробив певні постулати, які дозволяють здобувати щастя більше, ніж якщо ними не користуватися. Наприклад, якщо людина вміє відділяти головне від другорядного, обирає пріоритети і добивається того, що для неї важливо, вона має більше шансів стати щасливою. Тож ми вчимо обирати пріоритети.
Друге — миті або кванти щастя, це моя власна теорія. Треба завести у комп’ютері секретний файл, щоб ні в кого, крім вас, не було до нього доступу. І треба записувати там усі миті щастя, які у вас трапляються. Причому їх калібр не має значення: визирнуло сонце, народилася дитина, хороша оцінка, премія. Записувати три, п’ять подій на день. І щоразу на ніч треба рахувати свої миті щастя.
Професійні психологи зазвичай пропонують ділити аркуш навпіл і записувати погане та хороше. Я з ними не погоджуюся, вважаю, що треба записувати тільки хороше. Кожна людина хоче бути хорошою і у глибині вважає себе такою. Треба концентруватися на тому, що хорошого зробив, — так людина вирощує сама у собі квіти хорошого. Вона бачить, що вже робить хороше — і чому б не чинити так і далі».
«От як навчити почуттю часу? У школах є проблема з домашніми завданнями, кажуть, що вони втомлюють дітей. Ми радимо усім батькам купити шаховий або пісочний годинник і почати змагатися з часом.
Домашні завдання необхідні – бо де ви, наприклад, напишете твір? Намалюєте щось? Інша справа, що домашні завдання треба дозувати. Тому у «Гранді» кожен учитель разом із домашнім завданням вказує приблизний час на його виконання. Учень засікає на шаховому годиннику час — наприклад, десять хвилин. Якщо цей час пройшов, падає прапорець. Так у дитини виникає цікавість — вона змагається з часом і ще швидше, ніж треба, робить алгебру, фізику тощо.
Так прищеплюється почуття часу. І дитина вчасно зробить не тільки домашнє завдання — коли вона виросте, то буде дотримуватися таймінгу». (https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/zz-1-yakoyu-bude-osvita-maybutnogo-svoyim-bachennyam-dilytsya-ekonomist-i)
Що означає реформа освіти у різних країнах?
Володимир Співаковський дає відповідь: «Метою реформи освіти в Америці є те, щоб ця країна була першою у світі в усіх сферах діяльності, кращою щодо доріг, комп’ютерів, машин тощо. Метою реформи освіти в Англії є те, щоб у їхнці коледжі з червоної цегли приїжджали люди з усього світу і залишали там 50 мільярдів фунтів стерлінгів на рік. Національний бізнес-проект. Яка мета реформи освіти у Фінляндії? Створити кращу в світі систему освіти. І вони досягнули цього, кілька років тому за критеріями PISA її визнали найкращою. Тепер усі країни, як-от наша, їдуть туди переймати досвід. Фінляндія заробляє на освітньому туризмі три мільярди євро на рік. Що є метою реформи системи освіти у Сінгапурі? Економічний вибух. У Польщі? Підтягнути свій рівень до європейського. А в Україні? Щоб усі склали ЗНО. Ось наші амбіції. У 10 — 11 класі діти замість того, щоб вивчати мови, комп’ютери, дизайн, фотографування, емпатію, зубрять тести. Це ціла індустрія. І це — викривлена освіта».
Далі він наголошує «Я підпалюю «бікфордів шнур», щоб спричинити «освітній вибух». Школи беруть наші кейси. Мені на руку проголошена децентралізація. Громади на місцях мають право самі призначати директора, частково фінансувати щось. Не обов’язково чекати циркуляру згори або манни небесної. У Путрівці ми зробили це.
На мою думку, нагорі мають оголосити початок реформи і сказати: «Ми не все знаємо, але деякі люди — вони є у різних областях — в Одесі, Харкові тощо – нехай щось роблять і пропонують». І хтось перейматиме краще.
Кейс- урок
https://ua.edufuture.biz/wpm/bezkoshtovni-kejs-uroki/kejs-urok-listyana-vgadajka/#istor1
Подписаться на:
Комментарии (Atom)