Управління освіти Кропивницької міської ради
Комунальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості»
ЗАВРАЖНА І.С.
РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
У ПІДЛІТКІВ В ПРОЦЕСІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ
УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ –
ПАРЛАМЕНТУ ДІТЕЙ МІСТА КРОПИВНИЦЬКОГО
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Кропивницький - 2021
УДК 373.6(075)
ББК 74.202.2
К-59
Навчальне видання
Завражна Ірина Станіславівна
Розвиток критичного мислення у підлітків в процесі діяльності органу учнівського самоврядування – парламенту дітей міста Кропивницького
Схвалено і рекомендовано до друку методичною радою Комунального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» (протокол № від 2021 року).
Відповідальний за випуск: Сілант’єва Є.Е.
Завражна І.С. Розвиток критичного мислення у підлітків в процесі діяльності органу учнівського самоврядування – парламенту дітей міста Кропивницького: методична розробка для педагогів закладів загальної та позашкільної освіти. / І.С.Завражна. – Кропивницький: УОКМР, 2021. – 77с.
У методичній розробці розкрито методики щодо розвитку в учнівської молоді однієї з важливих для сучасної людини якості – критичного мислення.
У 1 розділі представлено психолого-педагогічні основи розвитку критичного мислення та його вплив на формування ключових компетентностей учнів, організаційні та дидактичні умови, необхідні для розвитку критичного мислення.
У 2 розділі розглянуто практики розвитку критичного мислення у підлітків в процесі долучення їх до учнівського самоврядування; застосування компетентнісного підходу з урахуванням специфіки діяльності закладів позашкільної освіти щодо розвитку критичного мислення у підлітків; особливості організації освітнього процесу і застосування технологій розвитку критичного мислення у підлітків в процесі діяльності органів учнівського самоврядування, парламенту дітей та гуртка «Лідер-клуб «Стимул». Описано досвід застосування проєктної діяльності як засобу розвитку критичного мислення у підлітків.
Для вчителів, організаторів освітнього процесу закладів загальної середньої та позашкільної освіти, слухачів курсів підвищення кваліфікації інститутів післядипломної педагогічної освіти, студентів педагогічних університетів.
ЗМІСТ
Вступ ……………………..………………………………………….4
1. Психолого-педагогічні основи розвитку критичного мислення
1.1. Поняття про мислення. ……………………………………..5
1.2. Критичне мислення – шлях до усунення суперечностей ... 7
2. Практики розвитку критичного мислення у підлітків в процесі
долучення до учнівського самоврядування
2.1. Компетентнісний підхід, як технологія розвитку критичного
мислення у підлітків. …………………………….... 13
2.2. Роль закладів позашкільної освіти щодо розвитку критичного мислення у підлітків. 16
2.3. Застосування технологій розвитку критичного мислення у
підлітків в процесі діяльності органів учнівського самовряду-
вання, парламенту дітей та гуртка «Лідер-клуб «Стимул». 18
2.4. Національно-патріотичний проект «Пам’ятаємо їхні
імена», як метод виховання в учнівської молоді патріотично
свідомої громадянської позиції засобами інтерактивного
навчання в процесі діяльності парламенту дітей міста
Кропивницького. 27
2.5. Розробка і втілення соціальних і екологічних проєктів
парламенту дітей міста Кропивницького, як засобів розвитку
критичного мислення 31
Висновки…………………………………………………………… 39
Список використаної літератури…………………………... 43
Додатки 45
Вступ
Соціальні перетворення і демократичні зміни, глобальні проблеми та науково-технічний прогрес вимагають від сучасної людини значного вміння орієнтуватися в навколишньому соціумі та пошуків свого місця у динамічних реаліях буття.
Якими актуальними в наш час є думки В’ячеслава Липинського, видатного історика, публіциста, громадського діяча початку ХХ століття. Він наголошував: «Замість способу думання пасивного «фаталістичного», мовляв, Україна сама зробиться, я хотів дати спосіб думання активний, динамічний: що і як ми, українці, повинні робити, щоб була, щоб здійснилась Україна».
За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.
Нажаль, більшість пересічних українських школярів здобувши знання, спроможні лише відтворювати фрагменти несистематизованих знань, проте часто не вміють застосовувати їх для вирішення життєвих проблем.
В той же час, багато педагогів ще не вміють досліджувати проблеми за допомогою сучасних засобів, працювати з великими масивами даних, робити та презентувати висновки, спільно працювати онлайн у навчальних, соціальних та наукових проектах тощо. А саме в школі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.
В усьому світі, набирає ваги так зване покоління Y, або «діти тисячоліття», які народилися між 1990 і 2000 роками, на підході покоління Z. Сучасні діти значно відрізняються від попередніх поколінь. Вони не обов’язково будуть поділяти погляди старших. І в цьому немає потреби. Потреба України є в освічених, всебічно розвинених, відповідальних громадянах і патріотах, здатних до ризику та інновацій. І життя для них – це постійне творення, гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою.
Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. На цьому акцентується увага у концепції «Нової української школи». [19]
Виходячи з вище зазначеного, можна стверджувати, що активний громадянин має оперувати отриманою інформацією завдяки критичному мисленню, яке: по-перше, замінить стереотипне мислення, що побудовано на догмах; по-друге, вбереже від маніпулятивних прийомів, які застосовують засоби масової інформації, що контролюються великим бізнесом і олігархічними політиками; по-третє, сприятиме осмисленню інформації отриманої з соціальних мереж і прийняттю свідомих висновків щодо тієї чи іншої події.
Критичне мислення сприяє переходу від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.
Технології розвитку критичного мислення були закладені бразильським педагогом-гуманістом П.Фрейре, який розглядав поняття «пробудження свідомості» як всезростаюче об’єктивне і критичне усвідомлення реальності, яка оточує нас, з метою її зміни.
У 90-і роки XX століття американські вчені Бостонського університету К.Мередит, Ч.Темпл, Дж.Стіл запропонували методичну систему «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» [19], що містить одну з відповідей на запитання: «Як вчити критично мислити?»
Засновник Інституту Критичного мислення Метью Ліпман визначав критичне мислення як кваліфіковане, відповідальне мислення, що виносить правильні судження, тому що засноване на критеріях, виправляє себе (самовдосконалюється) та враховує контекст.
М. Ліпман започаткував практику навчання критичного мислення і пов'язував необхідність такого навчання із тим, що демократичне суспільство потребує розумних громадян, а не просто раціональних. Вчений запровадив програму «Філософія для дітей», яка давала змогу навчати дітей мислити з початкових класів і до закінчення школи. Цей тип мислення розглядається як антипод догматичного (шаблонного) мислення.
Сьогодні науковці та вчителі в Україні використовують методи та стратегії технології розвитку критичного мислення, узагальнюють теоретичні положення та набувають власний практичний досвід. Серед них варто виділити Н.Дементієвську, О.Пометун, І.Сущенко, О.Тягло. С.Терно та ін.
Критичне мислення – не просто новий освітній тренд. Це стиль життя, навичка сучасної людини, яка прагне бути активною та успішною.
1. Психолого-педагогічні основи розвитку критичного мислення
1.1. Поняття про мислення.
Мислення – це передусім, психічний процес самостійного пошуку й відкриття суттєво нового, тобто процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду [25, 12]. Людина наділена здатністю мислити. Мислення – це властивість високоорганізованої матерії, а саме – властивість мозку. Мова людини, оцінки та дії нерозривно зв'язані з її мисленням. [25,717.]
Психологічні дослідження довели, що найчастіше індивід вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу – мету (ціль), яка виникає в певних умовах і якої можна досягти за рахунок осмислених дій.
Процес мислення має аналітико-синтетичний характер і здійснюється шляхом осмислених дій та операцій, що відтворюють невідому ланку задач. Це глибоко індивідуальне явище, тому люди з різною здатністю до узагальнення по-різному оцінюють ту саму проблемну ситуацію. Індивідуальні відмінності мислення значною мірою залежать від генотипу, проте за відсутності відповідного навчання важко сподіватися на продуктивне мислення. Ці чинники поєднуються в діяльності, яка потребує мислення і опосередкування.
Інакше кажучи, це узагальнене та опосередковане пізнання світу в процесі практичної і теоретичної діяльності індивіда.
Проте, авторитарне суспільство, в якому довгий час знаходилося не одне покоління українців, сформувало, здебільшого, догматичне мислення.
Догматичному мисленню притаманна некритичність (відсутність критики та сумнівів), консерватизм (нездатність сприймати інформацію, що суперечить догмам), сліпа віра в авторитети. Психологічно догматизм покоїться на сліпій відданості колись напрацьованим прийомам, способам пізнання та діяльності. Натомість для критичного мислителя характерна відкритість для сумнівів (пошук та усвідомлення суперечностей), самостійність та гнучкість (пошук нової інформації, нових прийомів пізнання та діяльності), пошук доказів та перевірка обґрунтованості будь-яких знань.
Структура мислення виглядає наступним чином [30]:
1) загальне мислення;
2) предметне мислення (історичне, математичне тощо);
3) критичне мислення.
Кожний наступний рівень включає в себе попередній:
1) загальне мислення – це загальний процес обробки інформації;
2) предметне мислення – це процес обробки інформації з певного предмета за допомогою методів наукового дослідження, збагачений предметними та методологічними знаннями;
3) критичне мислення – це процес контролю за перебігом загального та предметного мислення, їх вдосконалення. Кожний тип мислення має свій змістовний (знання) та операційний (процедури) блоки.
Також мислення поділяють на творче й критичне. Творче мислення спрямоване на створення нових ідей, а критичне виявляє їх недоліки та переваги. Для ефективного вирішення завдань необхідні обидва види мислення.
1.2. Критичне мислення – шлях до усунення суперечностей
Критичність – це найважливіша характеристика наукового мислення, а критицизм є пошуком деяких суперечностей або невідповідностей. Психологічно критичне мислення покоїться на прагненні до творчого пошуку, жадобі до знань. Одним словом, критичне мислення – це мислення, що характеризується самовдосконаленням: такий тип мислення є науковим за своєю суттю. Саме наукове мислення, яке постійно самовдосконалюється, забезпечує науково-технічний та суспільний прогрес. Воно постійно відшукує проблеми (в той час як догматичне мислення їх не бачить), розв’язує їх, тим самим просуваючи суспільство до нових звершень. Науковий прогрес якраз-таки і полягає в усуненні суперечностей, як тільки вони знаходяться [31, 116].
В тлумачному словнику української мови визначення понять критичний та мислення трактується наступним чином:
Критичний –
1. Який ґрунтується на науковій перевірці правдивості, правильності чого-небудь.
2. Той, що стосується розгляду й оцінки кого-небудь чи чого-небудь із метою виявлення та усунення вад, хиб.
3. Здатний виявляти і оцінювати позитивне і негативне в комусь або чомусь; вимогливий.
Мислення – міркування, зіставлення явищ об'єктивної дійсності з відповідними висновками.
На основі цих визначень зазначимо, що етимологія словосполучення критичне мислення пов'язана із спеціальним типом мисленням, орієнтованим на всебічний розгляд характеристик явищ реальності, їх оцінку з метою виявлення хиб, вад, помилок, а також позитивних, раціональних аспектів.
Критичне мислення поділяється на певні операції, які мають бути притаманні особистості, а саме:
1) усвідомлення проблеми та пошук діалектичного зв'язку між суперечностями;
2) доведення певного бачення – добирання відповідних і несуперечливих аргументів;
3) знаходження контраргументів;
4) співставлення фактів, що суперечать власній думці;
5) обґрунтовування;
6) оцінювання – співвідношення об'єкту дослідження з певною системою цінностей (існуюче з належним); обирання однієї з багатьох альтернатив; усвідомлення обмежень, що накладаються на висновок (істинність висновку за певних умов); використання різних критеріїв;
7) спростування;
8) узагальнення;
9) побудова гіпотези;
10) підведення висновків.
Найбільший досвід щодо запровадження технологій розвитку критичного мислення мають американські дослідники пізнавальних процесів, зокрема, Дж.Андерсон [1], Дж.Брунер [6], Д.Клустер [11], М.Ліпман [14], С.Міллер [15], Д.Надлер [18], Р.Солсо [27], Д.Халперн [33] тощо.
Останнім часом проблема навчання критичного мислення порушується і українськими науковцями та педагогами. З’явилися перекладені видання з англійської та посібники О.Пометун та І.Сущенко [21], статті Н.Зоркіної [10], П.Сухарєва [29] та ін. У працях О.Пометун та Л.Пироженко подано характеристику технології розвитку критичного мислення як однієї із сучасних технологій навчання, що тісно пов’язана з інтерактивним навчанням [22], [23].
Та все ж проблема розвитку навичок критичного мислення вирішена частково, на рівні окремих освітніх методів, прийомів, стратегій та засобів, які пропонується втілювати вивчаючи окремі шкільні предмети.
Американський психолог Б.Блум розглядав критичне мислення як мислення вищого рівня, виділивши 6 рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка. Це означає, що учнів необхідно навчити сприйняттю інформації з різних джерел; розуміти цю інформацію і мати свою точку зору, щодо сприйняття цієї інформації; порівняти з точками зору інших; знайти аргументи для захисту саме своєї точки зору; прийняти рішення (сформувати логічну думку) на основі доказів й оцінити прийняте рішення (думку).
Американський філософ і педагог Дж.Дьюї вважав, що «критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатися конкретною проблемою. Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі сформованої ситуації, людина дійсно мислить» [8].
З точки зору філософії, критичне мислення – це логічне мислення та вміння аргументувати, правильно вести дискусію, дебати, приймати обґрунтовані, виважені рішення.
Фундатор Інституту критичного мислення США, професор Колумбійського університету М.Ліпман вважає, що «критичне мислення – це вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно засновується на певних критеріях і є таким, що самокоригується, випливає з конкретного контексту» [14].
М.Ліпман виділяє 6 ключових елементів критичного мислення:
1) уміння мислити, яке передбачає оволодіння певними прийомами, що розвивають апарат операцій мислення;
2) формулювання самостійних суджень, яке передбачає вміння продуктивного порівняння різних суджень і визначення альтернатив;
3) відповідальність, яка передбачає вміння доводити за допомогою переконливих аргументів власні думки, які будуть предметом подальшого розгляду іншими;
4) самокорекція, яка передбачає використання людиною критичного мислення як методу, зверненого на її власні судження з метою їх виправлення чи покращення;
5) вибір критеріїв, які бере до уваги критично мисляча людина з метою їх детального аналізу чи критики;
6) увага та чуйність до контексту передбачає розуміння загальних критеріїв у зв’язку із контекстом їх використання та розробку інших альтернативних критеріїв, що відповідають конкретній ситуації.
Критичне мислення спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності та діяльності інших в оточуючому інтелектуальному середовищі. Однак рівень критичності визначається не тільки запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями. Критичність особистості повинна бути спрямована, перш за все, на самого себе: на аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних якостей, вчинків, поведінки.
У психолого-педагогічній літературі з проблем розвитку особистості виділяють такі властивості критичного мислення [30]:
1. Усвідомленість. Усвідомленість є системотворчою властивістю, оскільки найсуттєвішою рисою критичного мислення є високий ступінь усвідомленості власних розумових дій, пильна увага до них. Усвідомленість уможливлює реалізацію інших властивостей критичного мислення, які спираються на неї та витікають з неї.
Усвідомленість робить людину вільною, дозволяє конструювати майбутнє в доцільній діяльності, що будується за мірою людини – ідеальною метою. Усвідомлення є початком мислення, цілеспрямованості, самостійності та творчості, одним словом, свободи. Життєдіяльність невільної людини повністю підкорена обставинам, в той час як вільна людина усвідомлює необхідність цілеспрямованої зміни обставин, своїх способів діяльності, своїх знань, умінь і навичок, своїх потреб і здібностей – удосконалення самого себе. Таким чином, усвідомлення призводить до рефлективності, контрольованості та самоорганізації. Отже, усвідомленість становить фундамент критичного мислення, вона дозволяє простежити зв’язки та підстави знань, шляхи їх отримання. Основа усвідомленості — це методологічні знання (знання про знання).
2. Самостійність. Самостійність характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не користуючись допомогою інших людей.
Самостійність людини – це риса особистості, що проявляється в умінні здобувати нові знання, оволодівати новими методами пізнавальної та практичної діяльності, а також використовувати їх для розв’язування на підставі вольових зусиль будь-яких життєвих проблем. Отже, самостійність породжує, з одного боку, рефлективність, з іншого, – цілеспрямованість.
3. Рефлективність. Рефлексія (від пізньо лат. reflexio – звернення назад) – форма теоретичної діяльності людини, спрямована на осмислення власних дій та їхніх законів (надзвичайно потрібна для розумового виховання, оскільки сприяє усвідомленню власних почуттів, думок та дій); принцип людського мислення, що спрямовує його на осмислення і усвідомлення власних форм та передумов; предметний розгляд самого знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання; діяльність самопізнання, що розкриває внутрішню будову і специфіку світу людини. Рефлексувати – це означає звертати свідомість на самого себе, розмірковувати над своїм психічним станом, а тому й впливати на самого себе, це процес самопізнання суб’єктом внутрішніх актів і станів. В рефлексії людина обіймає дві позиції почергово або одночасно: 1) позиція виконуючого дії (характеризується центрованістю на результаті; 2) позиція спостерігача за собою з боку – пізнання та контроль своїх дій, думок, переживань тощо (орієнтування в перетворенні себе). Важливою характеристикою рефлексивних дій є орієнтування суб’єкта у самому собі, співвідносячи себе з іншими та ідеалом.
4. Цілеспрямованість. Цілеспрямованість породжується рефлексією. Цілеспрямовану діяльність може здійснювати лише індивід, здатний відрізнити себе від власної діяльності (поглянути на свою діяльність з боку). Лише в такому випадку можливе ставлення до діяльності як до процесу, що направляється, що відповідає меті.
Цілеспрямованість тісно пов'язана з оцінкою. Оцінка є ключовим моментом критичності мислення, оскільки вона завжди здійснюється відповідно до критеріїв і передбачає співвіднесення реальності з певним ідеалом (стандартом), визначення ступеня їх відповідності. Як наслідок такої оцінки розробляється цільовий план дій для приведення у відповідність цих двох речей.
5. Обґрунтованість. Рефлексія також породжує обґрунтованість, оскільки розглядає форми мислення та його підстави, виявляє межі достовірності та застосування шляхом критичного аналізу знання та методів пізнання.
6. Контрольованість. Ще одним наслідком рефлексії є контрольованість мислення. Пильна увага до процесу розмірковування та співвіднесення його з цілями, цінностями та нормами і є контролем.
7. Самоорганізованість. Контроль в свою чергу породжує самоорганізацію, самовдосконалення.
Професор, викладач американської літератури Хоуп-коледжа (Холланд, США) Д.Клустер, один із авторів технології розвитку критичного мислення, пропонує критерії ознак критичного мислення [11]. Це визначення складається з п'яти пунктів:
- Самостійність – перша і, можливо, найважливіша характеристика критичного мислення, тобто перший критерій – критичне мислення є мислення самостійне.
Коли урок будується на принципах критичного мислення, кожен учень формулює свої ідеї, оцінки, переконання незалежно від інших. Ніхто не може думати критично за нас, ми робимо це виключно для самих себе. Отже, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб думати самостійно і вирішувати навіть найскладніші питання.
Критичне мислення не обов'язково є абсолютно оригінальним. Ми маємо право прийняти ідею або переконання іншої людини як свої власні. Нам часто навіть приємно погоджуватися з чужою думкою, оскільки це підтверджує нашу правоту. Критично мисляча людина не так вже й рідко розділяє чиюсь точку зору.
- Критичне мислення пов'язане із знанням, базується на ньому.
Інформація є відправним, а зовсім не кінцевим пунктом критичного мислення. Як інколи говорять, «важко думати з порожньою головою». Щоб народити складну думку, потрібно переробити гору «сировини» – фактів, ідей, текстів, теорій, даних, концепцій. Тому учням доводиться разом із учителем протоптувати стежини від старого до нового, відновлювати каркаси знань, знову і знову заглиблюватися у фактичний матеріал, інакше користі від критичних умінь буде небагато.
Не можна прирівнювати критичне мислення до традиційного вивчення фактів. Зрозуміло, що фактичні знання ні в якому разі його не вичерпують. Проте і робота вчителя не зводиться до одного тільки навчання критичного мислення: ми вчимо учнів сприймати найскладніші поняття і утримувати в пам'яті найрізноманітніші відомості. Навчання критичного мислення – це лише частина багатогранної роботи вчителя. Проте саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання індивідуалізується і стає осмисленим, безперервним і продуктивним.
- Критичне мислення починається з постановки питань і з'ясування проблем, які потрібно вирішити.
Люди допитливі за своєю природою. Ми помічаємо щось нове і хочемо дізнатися, що це таке. Ми бачимо якусь цікаву річ, явище, і нам вже хочеться проникнути всередину. До речі, біологи стверджують, що допитливість є невід'ємною властивістю усього живого. Справжній пізнавальний процес на будь-якому його етапі характеризується прагненням людини вирішувати проблеми і відповідати на питання, що виникають з її власних інтересів і потреб. «Отже, – зауважує американський педагог Джон Бін, – складність навчання критичного мислення полягає частково в тому, щоб допомогти учням роздивитися нескінченне різноманіття оточуючих нас проблем».
- Критичне мислення потребує переконливого аргументування.
Критично мисляча людина знаходить власне розв'язання проблеми і підкріплює його розумними, обґрунтованими доводами. Вона також усвідомлює, що можливі й інші рішення тієї самої проблеми, і прагне довести, що обране нею вирішення є більш логічним і раціональним, ніж інші. Критично мисляча людина, озброєна сильними аргументами, здатна протистояти навіть таким авторитетам, як друковане слово, сила традиції і думка більшості, нею практично неможливо маніпулювати. Саме розумний, зважений підхід до ухвалення складних рішень про вчинки або цінності лежить в основі більшості визначень критичного мислення. Так, Роберт Енніс визначає критичне мислення як «ухвалення обдуманих рішень про те, як слід поступати й у що вірити».
- Критичне мислення є мислення соціальне.
Всяка думка перевіряється і відточується, коли нею діляться з іншими. Як пише філософ X.Арендт, «досконалість може бути досягнута лише у чиїйсь присутності». Коли ми сперечаємося, читаємо, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими людьми, ми уточнюємо і поглиблюємо свою власну позицію. Тому педагоги, що працюють у руслі критичного мислення, завжди прагнуть використовувати на своїх заняттях різні види парної і групової роботи, включаючи проведення дебатів і дискусій, а також різні способи оприлюднення письмових робіт учнів. І немає ніякого протиріччя у тому, що перший пункт визначення критичного мислення говорить про його незалежність, а цей, останній, пункт підкреслює соціальні параметри критичного мислення.
Отже, аналіз психолого-педагогічних досліджень дає підстави стверджувати, що під критичним мисленням розуміють мислення вищого порядку, яке характеризується цілеспрямованістю, обґрунтованістю, рефлективністю, контрольованістю, самоорганізованістю, самостійністю. Це процес аналізу, синтезування, обґрунтовування і оцінки достовірності та цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобальною, знаходити причини, наслідки і альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати виважені рішення – чому довіряти та що робити в житті.
Як казали стародавні філософи, – в суперечках породжується істина, – тож багатогранність думок веде до істини та вирішення проблеми.
2. Практики розвитку критичного мислення у підлітків в процесі долучення до учнівського самоврядування
2.1. Компетентнісний підхід, як технологія розвитку критичного мислення у підлітків
Тенденцією розвитку освіти у цивілізованому світі є впровадження у педагогічну практику зарубіжних країн компетентісно-орієнтованої освіти, яка сприяє набуттю учнями компетентностей, необхідних у житті. Це такий вид змісту освіти, котрий не зводиться до знаннєво-орієнтаційного компоненту, а передбачає набуття досвіду вирішення життєвих проблем, виконання ключових функцій, соціальних ролей.
Однією з вимог Концепції нової української школи є формування в учнів компетентностей, для успішної самореалізації в суспільстві. «Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя. [19]
Теорія компетентнісного підходу давно використовується в європейській освіті. Вона розроблялася і була представлена в працях зарубіжних учених Р.Бадера, Д.Мертенса, Б.Оскарсона, А.Шелтена.
Українські перспективи компетентнісного підходу в сучасній освіті досліджували вчені І.Бех, Н.Бібік, О.Биковська, Л.Ващенко, І.Єрмаков, В.Вербицький, О.Локшина, О.Кононко, О.Пометун, О.Савченко, та ін.
Поняття компетентність досить широке. До нього відносять навчальні здібності, знання та навички, моральні цінності, ставлення. Компетентний (від лат. competent – (належний, відповідний) – досвідчений у певній галузі, якому притаманні компетентність, поінформованість, обізнаність, авторитетність.
Академік І.Бех вказує, що компетентнісний підхід в сучасній освіті повинен забезпечити вищий рівень компетентності учнів. Він наголошує, що даний рівень репрезентується сформованістю у суб’єкта поняття «компетентність» як базових особистих властивостей, які гарантують дитині пристосованість до життя; уміння орієнтуватись у змінних умовах, знаходити оптимальні засоби реалізації свого особистісного потенціалу [4,5].
Успіх особистості багато залежить від знань, та не останнім чинником є життєвий досвід. Чим більш кмітлива, ініціативна, обізнана з різних сфер життя людина, тим краще відбувається процес набуття досвіду. Набуттю досвіду сприяють діяльність суб’єкта, його комунікативні здібності. Сформований досвід є підґрунтям для подальшого розвитку особистості. Чим досвідченіша людина, тим різноманітніша її діяльність, багатший словниковий запас, чіткіші дії, спрямовані на збагачення досвіду. Соціалізована людина є більш успішною, дієвою, здатною впливати на суспільні процеси, критично мислити, шукати шляхи для вирішення проблем та йти до поставлених цілей.
Тому розвиток соціальної компетентності є обов’язковою вимогою нової української школи та сучасних закладів позашкільної освіти.
Саме соціальна компетентність учня як результат освіти визнана однією з ключових міжнародними документами та сучасними українськими освітніми стандартами. Рекомендації Європейського парламенту та Європейської Ради (Від 18 грудня 2006 року щодо ключових компетентностей цілежиттєвої освіти (2006/962/ЕС) Додаток (Ключові компетентності для освіти впродовж усього життя – європейські рекомендації) визначили вісім ключових компетентностей, тобто таких, які кожен потребує для особистих досягнень і розвитку, активного громадянства, соціальної інклюзії та працевлаштування. Відповідно рекомендацій соціальна компетентність передбачає здатність конструктивно спілкуватися у різних середовищах, виявляти толерантність, висловлювати і розуміти різні точки зору, обговорювати, використовуючи вміння дотримуватися конфіденційності, а також почуття співучасті. Компетентність базується на відношенні до співпраці, асертивності (здатності людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини) і цілісності. Саме ці дефініції сприяють думці, що розвиток критичного мислення сприятливо впливатиме на особистість щодо здобуття соціальної компетентності.
Враховуючи специфіку позашкільної освіти, її добровільних характер, відповідність соціальним запитам і процесам, спрямованість на соціальний результат – соціальну компетентність учня можна визначати як ключову для позашкільної освіти України.
Соціальну компетентність вихованця закладу позашкільної освіти розглядають як здатність доцільно діяти у соціальному середовищі на основі сукупності знань, умінь, ціннісних орієнтацій, соціального досвіду, що є основою для його самореалізації в суспільстві. У сучасних умовах варто підкреслити значення таких складових соціальної компетентності особистості, як здатність висловлювати свою точку зору і розуміти точки зору інших, орієнтуватися у соціальних процесах і сучасних суспільних тенденціях. Інтеріоризація (перенесення суспільної свідомості в індивідуальне) соціальних цінностей, як то мир, батьківщина, справедливість, співробітництво, відповідальність стає притаманною юному поколінню українців. Враховуючи специфіку діяльності закладів позашкільної освіти, а також вікові особливості вихованців, можливо визначити критерії соціальної компетентності. Для підлітків, старшокласників такі критерії можуть бути наступними:
- міра засвоєння соціальних знань, норм, цінностей, соціальних ролей;
- соціальна позиція особистості (цінності, система ставлень до соціальних процесів, інших людей, себе як члена суспільства);
- здатність до реалізації особистісного соціального потенціалу (спрямованість на самореалізацію у соціальній діяльності).
Науковці визначають наступі рівні соціальної компетентності вихованців підліткового, раннього юнацького віку (кожний наступний рівень базується на попередньому, отже містить показники попереднього рівня):
- перший рівень – передбачає набуття вихованцями соціальних знань (про суспільні норми, суспільний устрій, про соціально схвалені і несхвалені форми поведінки в суспільстві), первинного розуміння соціальної реальності й щоденного життя;
- другий рівень – передбачає набуття вихованцями досвіду переживання і позитивного ставлення до базових цінностей суспільства (людина, сім’я, батьківщина, природа, мир, знання, праця, культура), ціннісного відношення до соціальної реальності в цілому;
- третій рівень – становлення власної соціальної позиції, прагнення до реалізації особистісного соціального потенціалу (спрямованість на самореалізацію у соціальній діяльності). [12,12]
2.2. Роль закладів позашкільної освіти щодо розвитку критичного мислення у підлітків
Розвиток критичного мислення є одним із пріоритетних напрямів освіти, які зазначені в Концепції нової української школи. Нова парадигма української освіти, що закладена в Концепції нової української школи, зазначає, що випускник школи має бути цілісною особистістю, патріотом та новатором [18].
Представники МОН України впевнені, що модернізація змісту і нова система моніторингу позашкільної освіти дозволять побудувати цілісну, гнучку та максимально адаптивну до реалій нового часу систему освіти.
Позашкілля – дуже важливий елемент освітньої системи, а держава несе відповідальність за її розвиток. Проте для того, щоб щось розвивати, створювати адекватні стимули; потрібні дані, на основі яких можна зробити висновки про стан системи, її потреби та проблеми. Не менш важливою новацією є визнання результатів позашкільної освіти. Розглядається можливість зарахування результатів позашкілля у школах – такі можливості відкриває новий Закон «Про освіту».
О. Биковська, в своїх наукових працях зазначає, – «як правило, методика позашкільної освіти базується на застосуванні компетентнісного підходу, де в зміст освіти інтегровані такі основні компетентності особистості, як пізнавальна, практична, творча і соціальна» і далі наголошує, «що у реалізації компетентнісного підходу в позашкільній освіті необхідним є не лише набуття широкого кола відповідних знань, а й неодмінне вміння застосовувати їх у практичній діяльності». [2]
Модернізація змісту позашкільної освіти може відбуватися завдяки оновленню програм у позашкільних закладах, розширення напрямків гуртків, розширення спектру послуг.
Нові державні стандарти будуть впроваджені на основі компетентністного підходу, тобто розвитку компетенцій: інформаційно-комунікативної, екологічної, громадської, соціальної, культурної тощо. Що в свою чергу дозволить вихованцям закладів позашкільної освіти оволодіти динамічною комбінацією знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно провадити професійну і подальшу навчальну діяльність. По закінченню закладу позашкільної освіти вихованець має володіти також наскрізними вміннями, такими як критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, вирішувати проблеми.
Виходячи з цього, можна стверджувати, що проблема розвитку в сучасної учнівської молоді критичного мислення є актуальною. До того ж вирішення цієї проблеми, багато в чому, сприятиме і розвитку громадської активності та відповідальності молодого покоління нашої держави, що прискорить і розвиток громадянського суспільства.
Щодо інструментів розвитку критичного мислення, то вони обираються виходячи з самого визначення критичного мислення.
Важливою сентенцією в сучасній Україні має стати громадянська свідомість. Сучасні дослідники стверджують, що у разі відсутності критичного мислення, майже не можливий розвиток громадянського суспільства.
З огляду на те, що для навчання у закладах позашкільної освіти будуть започатковані нові методики викладання, запроваджені проєктна робота та навчання через діяльність, змінений формат спілкування вихованців, педагогів та батьків, слід виокремити наступні педагогічні методики:
1. Предметно-урочна система застаріла. Набирають оберти кейсові технології. Наприклад, В. М. Співаковський, президент міжнародної корпорації «Гранд», пропонує запровадження кейсових технологій, що об’єднують декілька предметів для вивчення окремої теми та сприяють розширенню світогляду учнів.
2. Інтегроване навчання, яке має відбуватися не за близькими темами, які об’єднують разом історія, політологія, психологія тощо. Щоб у вихованця утворювалась цілісна картина.
3. Трек для профорієнтації. Треба питати дитину, ким вона хоче бути, що їй подобається. Також дивною є думка, що професію обирають один раз і на все життя. Заклад позашкільної освіти дає спектр можливостей стосовно того, що треба вчити, і варто пробувати різне.
4. На заняттях 80% часу мають говорити вихованці. Говорити, дискутувати, висловлювати своє бачення, свою точку зору, аргументувати її повинні діти.
2.3. Застосування технологій розвитку критичного мислення у підлітків в процесі діяльності органів учнівського самоврядування, парламенту дітей та гуртка «Лідер-клуб «Стимул»
Питання, як розвинути в сучасної української учнівської молоді критичне мислення і громадянську свідомість – є одним із важливих в процесі освітньої діяльності гуртка «Лідер-клуб «Стимул» і парламенту дітей міста Кропивницького, які діють на базі комунального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості Кропивницької міської». Лідер-клуб працює згідно навчальної програми «Я – особистість, лідер, громадянин». А освітні інновації, які застосовуються в організації навчання, допомагають розвинути в молоді риси та навички активного громадянина.
Для того, щоб розвивати у підлітків критичне мислення, педагоги поєднують у своїй роботі проблемні, дослідницькі, пошукові та творчі методи та прийоми. Особлива увага приділяється проблемному підходу. Проблемне навчання стимулює активне ставлення вихованців до навчального процесу, пробуджує інтелектуальну, пізнавальну та дослідницьку активність. У підлітків виникає бажання краще зрозуміти, осягнути, пізнати певний об’єкт, явище, подію.
Вирішенню даної проблеми в освітньому просторі закладу позашкільної освіти сприяє діяльність учнівської молоді в осередках самоврядування закладів загальної середньої освіти та парламенті дітей міста Кропивницького.
Метою програми гуртка «Лідер-клуб «Стимул» є: застосовуючи різноманітні технології навчання ознайомити вихованців з основами лідерства, розвинути якості лідера як особистості та сформувати у дітей стійкі лідерські вміння і навички.
Основними завданнями програми є:
1. Розвинути у вихованців потребу до самопізнання.
2. Навчити самоаналізувати свої вчинки та практично використовувати отримані знання.
3. Оперувати власними вміннями, спрямовуючи їх на здійснення поставленої особистої мети.
4. Використовувати набутий лідерський потенціал для організації командної взаємодії та участі в суспільному життя місцевої громади та країни.
Навчально-виховний процес гуртка ґрунтується на теоретичних і практичних засадах, які розроблені завдяки дослідженням українських та світових науковців, що вивчали проблему лідерства і особистому досвіду керівника гуртка.
Практична частина навчання в гуртку включає: пошукову діяльність, взаємний обмін знаннями з однолітками, що займаються в інших гуртках, розробку особистих і колективних проектів, участі в конкурсах і фестивалях тощо.
Моделюючи, імпровізуючи, спілкуючись гуртківці навчаються самостійно вирішувати проблеми та бути відповідальними; жити в колективі та самоутверджуватися в ньому; набувають ділових і суспільно-корисних вмінь та духовних якостей, які необхідні для формування особистості лідера.
Базовими у навчанні є проєктні та інтерактивні технології. Підліткам більше до вподоби динамічне навчання: проєкти, квести, воркшопи, акції, екскурсії, флешмоби, інтелектуальні ігри, тобто форми, беручи участь в яких, вони можуть не тільки оперувати вже отриманими знаннями, а й в процесі діяльності обмінюватися знаннями, тобто вчитися і вчити інших.
За допомогою спеціальних вправ і методів вихованці навчаються керувати своєю волею, самостійно знаходити необхідну інформацію, виконувати завдання і аналізувати виконані раніше дії. Гуртківці опановують основи самовиховання і поваги до себе та інших, вміння аналізувати свої вчинки.
Велика увага в процесі навчання приділяється комунікації лідера. Розглядаються функції, основні закони, структура, види спілкування. Звертається увага на культуру мовлення та особливості спілкування лідера в різних соціальних середовищах. Ми враховуємо ініціативні пропозиції представників учнівського самоврядування, аналізуємо їх, розробляємо подорожню карту, розподіляємо обов’язки. Спільно працюємо над розробкою інтерактивних заходів і проєктів, за допомогою яких, учнівська молодь не тільки вивчає історичні факти рідного краю, а й може виступати в ролі ведучих, екскурсоводів, координаторів освітніх заходів.
Здатність критично мислити є досить цінним умінням для людини XXI століття, вимушеної практично безперервно перебувати під інформаційним тиском і численними спробами інформаційного маніпулювання свідомістю громадян.
Для того, щоб опанувати критичне мислення вихованці лідер-клубу навчаються свою думку формулювати на основі фактів та необхідної інформації, знайденої в різних джерелах (ЗМІ, соціальних мережах, літературі тощо), а не використовуючи домисли та стереотипи.
Для формування та розвитку критичного мислення у вихованців ми поєднуємо різні освітні методи із інтерактивними технологіями навчання. Однією з них є технологія розвитку критичного мислення (ТРКМ), що сприяє переходу від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення вихованців.
Основою цього навчання є теорія освіти, що була закладена бразильським педагогом-гуманістом Пауло Фрейре і базується на твердому переконанні, що будь-яка людина здатна критично усвідомлювати реальність свого особистого і соціального життя, виявляючи його суперечності, перетворювати цю реальність шляхом практичних дій. Він розглядає поняття «пробудження свідомості» як всезростаюче об’єктивне і критичне усвідомлення реальності, яка оточує нас, з метою її зміни.
Інноваційна значущість технології розвитку критичного мислення полягає у характері взаємовідносин всіх учасників освітнього процесу:
1) під час заняття створюється особлива атмосфера взаємодовіри, взаємоповаги та успіху;
2) використовуються стилі спілкування і діяльності на основі партнерства та захоплення спільною творчою діяльністю;
3) педагог не навчає, виховує та розвиває, а організовує діяльність вихованців і ненав’язливо, без категоричності та авторитарності співпрацює з ними, навчаючись і самовдосконалюючись разом.
Якщо порівняти комп'ютер і людину з критичним мисленням, то зрозуміло, що пам'ять набагато краща, ніж у будь-кого з людей, однак його здатність запам'ятовувати ще не є мисленням. Його також не варто плутати з розумінням складних ідей. Коли ми працюємо над розумінням чужої ідеї наше власне мислення пасивне – ми лише сприймаємо те, що створив хтось інший. Тому завдання педагога сприяти тому, щоб учень навчився аналізувати різну інформацію, ідеї та вірно застосувати їх у своїй діяльності, відкидаючи, при цьому, зайве.
Коли ми сперечаємося, читаємо, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими людьми, ми уточнюємо і поглиблюємо свою власну позицію. Тому навчаючи критичного мислення, ми використовуємо на своїх заняттях різні види парної і групової роботи, включаючи проведення дебатів і дискусій.
Для успішного навчання необхідно, щоб протиріччя думок, які виникають в діалозі між педагогом та вихованцями, між самими підлітками враховували їх інтереси, думки, погляди та позиції. Те, що в традиційній педагогіці вважається помилками в мисленні учнів, в процесі розвитку критичного мислення, має сприйматися як етап просування до знань, як привід для обмірковування і можливість для розвитку. Це сприяє появі у дитини бажання вчитися і разом з педагогом і учнівським колективом вирішувати проблеми, які виникли.
У цьому навчанні монолог педагога зазвичай застосовується в дуже малих «дозах» і лише якщо вихованці не можуть самостійно вирішити проблему у зв'язку з недостатністю інформації. У такому разі педагог-тьютор викладає лише деякі основні положення, організовуючи їх активне обговорення, виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор, що забезпечує успішну групову комунікацію, який ніколи не «замикає» освітній процес на собі. Головними у процесі навчання стають зв'язки між вихованцями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників навчання, обидві сторони беруть на себе взаємну відповідальність за досягнуті результати.
Найбільш ефективними для цього є методи проблемного навчання – дослідницький, діалогічний, евристичний, які пробуджують «дослідницький рефлекс», у процесі застосування яких найчастіше ставляться запитання «Чому...?»,« «Як...?»,«А як би...?», «А якщо...?», а також інтерактивні методи, метод проєктів тощо.
Якими умовами забезпечується розвиток критичного мислення та які стадії воно проходить у своєму розвитку? Найважливішою умовою для розвитку критичного мислення є створення проблемних ситуацій під час навчання. Саме розв’язування проблем забезпечує опанування принципів, стратегій та процедур критичного мислення. Характерною особливістю цього типу мислення є те, що процес міркування нестандартний, нешаблонний, відсутній готовий взірець розв’язку. А це означає, що наслідком навчання через критичне мислення виступають особистісні зміни вихованців, тобто їхній розвиток: вони перебудовують свій досвід, здобувають нові знання та способи розв’язування проблемних задач. Від висловлювання простих оцінних суджень та елементарної аргументації вихованці переходять до опанування відповідального способу мислення – уміння здійснювати багатофакторний аналіз.
Для того, аби мислення перетворилося на усвідомлений, самостійний, рефлексивний, цілеспрямований, обґрунтований, контрольований та самоорганізований процес, необхідна наявність комплексу чинників:
- цілі навчання (мотивація) – створення проблемної ситуації;
- засіб навчання, який містить правила критичного розмірковування;
- зміст навчання, поданий системою проблемних задач, що поступово ускладняються;
- метод навчання, який передбачає систематичне створення для вихованців ситуацій вибору;
- форма навчання, яка забезпечує діалог у процесі розв'язування ситуацій вибору;
- метод контролю, що передбачає письмові завдання та наступну групову та індивідуальну рефлексію (аналіз і критику, самоаналіз і самокритику);
- стиль навчання, який надає учню право на помилку, моделює ситуації виправлення помилок [13].
В процесі навчання вихованців лідер-клубу використовуються такі форми діяльності :
- критичне обговорення наукових відео фільмів і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету;
- написання есе аналітичного характеру з порівнянням різних поглядів на проблему;
- розв'язування проблем із застосуванням логічних операцій, що ґрунтуються на застосуванні критики та самокритики;
- обговорення позитивних моментів і помилок, допущених під час організації та проведенні освітньо-пізнавальних заходів, квестів тощо;
- організація та проведення дискусій з будь-яких актуальних проблем сучасності з подальшим критичним аналізом їхнього перебігу;
- зустрічі з представниками громадянського суспільства, ЗМІ, письменниками, волонтерами тощо;
- розробка освітніх, соціальних і екологічних проєктів та їх втілення в органах учнівського самоврядування;
- участь в конкурсах, фестивалях, у всеукраїнських і міжнародних проєктах.
Також в освітньому процесі використовуються спеціальні когнітивні техніки, що допомагають логічно і осмислено переробляти інформацію, стратегії розвитку критичного мислення, які стимулюють нелінійну форму мислення.
Стратегії – це певний загальний план дій. Перше завдання у навчанні критичного мислення – ознайомити із певними загальними правилами розв’язування проблем – з евристиками.
Прикладами таких стратегій можуть бути:
1. Стратегія «Розминка». ЇЇ застосовують для об’єднання вихованців у групи або пари, для активізації емоційної, розумової діяльності, зосередження на предметі обговорення або вивчення.
2. Стратегія «Асоціативний кущ» або «Гронування», спонукає до вільного й відкритого мислення. Її використовують на етапах актуалізації та рефлексії для стимулювання методом асоціацій мислення про зв'язки між окремими поняттями. Послідовність даної стратегії: записати в центрі ключове слово, обвести його колом, записати навкруги всі слова (фрази), які дотичні до цього поняття, після того як заповнені всі можливі «гілки», поставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість та обговорити всі припущення, визначити аспекти проблеми, що потребують додаткової інформації.
3. Стратегія «PRES» (ПРЕС) – англ. Position, Reason, Exempl, Sammary – допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формувати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Аргументованість думки доводимо поетапно: висловлюємо свою думку: «Я вважаю…»; пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що…»; наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «…наприклад…»; узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…», «Таким чином…».
4. Стратегія «Робота в парах». Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває вміння пристосовуватись до роботи в групах, готує ґрунт для широкого й ефективного застосування інтерактивних технологій. За умови парної роботи всі учасники отримують можливість говорити, обмінюватись ідеями з партнером, спілкуватись, допомагати один одному, висловлюватись, переконувати, критично мислити.
5. Стратегія «Сенкан» або «Сенквейн» ( фр. cіng – п’ять ). Сенквейн – короткий неримований вірш з 5 рядків, винайдений американською поетесою Аделаїдою Крепс під впливом японської поезії. Техніка цього вірша ідеально підходить для розвитку образного мислення, концентрації знань, переосмислення отриманої інформації, вираження своєї позиції щодо теми, а також для вивчення нових понять.
Правила складання сенкана:
1-й рядок – 1 слово – головна тема чи об’єкт обговорення (іменник чи займенник).
2-й рядок – 2 слова, що описують властивості, ознаки, характеристики об’єкта (прикметники, дієприкметники).
3-й рядок – 3 слова, що описують дії, характерні для об’єкта (дієслова, дієприкметники).
4-й рядок – фраза з 4-х слів, де автор висловлює особисте ставлення до теми.
5-й рядок – слово-резюме, ключова характеристика або нова інтерпретація об’єкта.
Стратегія «Сенкан» є цікавою для підлітків і має багато позитивних моментів: розвиває творчі здібності, викликає інтерес і навіть захоплення певною темою і процесом навчання в цілому.
Приклад сенкана:
Україна.
Красива, рідна.
Розвивається, бореться, воює.
Наречемось України славними синами.
Європейська країна.
6. Стратегія «Есе». Есе – це письмовий твір, в якому особа повинна висловити свої думки з приводу певної проблеми, це вільне письмо. Есе збагачує словниковий запас; дозволяє особі «почути» себе; розширює світогляд, змушує бути уважним і спостережливим; дозволяє порушити актуальні суспільні проблеми та зробити підсумок у нетрадиційній формі.
7. Стратегія «Мозковий штурм». Мозковий штурм – це методичний прийом, розроблений американцем Алексом Озборном. Суть мозкового штурму полягає у відокремлені процесів творення ідей від їхньої оцінки. Метою є занурення учасників в атмосферу «вільного польоту думки», коли створення нових ідей стимулюється в процесі вислуховування ідей інших. Основний наголос робиться на кількості висловлених ідей. Філософською основою «мозкового штурму» є положення про те, що кількість породжує якість. Отже, мозковий штурм є методикою для генерації нових ідей.
8. Стратегія «Дерево рішень» дає можливість з'ясувати позитивні і негативні наслідки кожного із варіантів розв'язання проблеми. Ця вправа сприяє розвитку не лише критичного мислення, креативності, але і толерантності у стосунках, лаконічності у висловлюваннях, відповідальності у рішеннях.
9. Стратегія «Діаграма Венна» (на честь англ. логіка Дж.Венна – це техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох чи більше понять, явищ, ідей текстів тощо, які мають спільні та відмінні властивості. Інформацію подають у вигляді двох або кількох кругів, які накладають одне на одне пропорційно до збігу та відмінностей, виявлених у процесі обговорення. Обравши тему для обговорення, порівнюють її з іншою, вже відомою учням. Індивідуально, в парах або групах учні малюють круги і пишуть необхідний текст або слова. Частину кругів, які збігаються, можна виділити штрихом або кольором. На них пишуть аспекти збігу. Учні усно коментують усі випадки розбіжності в думках стосовно діаграм
10. Стратегія недостатньої інформації. Вихованці спеціально отримують не всю інформацію, потрібну для вирішення поставленого завдання. Інформацію, якої не вистачає, вони мають отримати з інших джерел інформації.
11. Стратегія «Вірно чи невірно». Вихованці гуртуються в команди і отримують заздалегідь продумані питання за темою заняття. Всі питання починаються з «Чи правда, що…?». Відповідь може бути тільки «так» або «ні». Виграє команда, яка надала більше правильних відповідей.
12. Стратегія «Товсті та тонкі запитання». Педагог влаштовує опитування за певною тематикою (питання готуються заздалегідь).
«Тонкі» запитання передбачають відповідь лише «так чи ні» і починаються, наприклад, так: Хто …? Що…? Чи правда, що…? Чи правильне твердження, що…? Чи можливо, що…? Чи згідні ви з…? Як звати…? Яку назву має…?
«Товсті» запитання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою. Наприклад: Поясніть, чому…? Чому ви вважаєте, що…? В чому різниця між…? Як можна узагальнити наступні поняття…? Що буде, якщо…?
13. Стратегія «Рюкзак» дає можливість залучити кожного вихованця до підбиття підсумків заняття. Полягає в тому, що кожен з присутніх коротко записує на папері відповідь на запитання: які з тих знань, умінь, способів дій, що набули на занятті, вони візьмуть з собою для використання у житті тощо. Папірці з відповідями вихованці складають у рюкзак (справжній чи уявний) та вибірково знайомляться з відповідями.
Особливості стратегії:
- дає можливість залучити до роботи всіх вихованців;
- дає можливість виділити головне, визначити важливість теми;
- вносить в заняття елемент гри, сприяє розвитку пізнавальних інтересів, позитивних емоцій;
- надає педагогу інформацію про кожного вихованця, про методи роботи, що були важливими для них, сподобались їм;
- створює основу для проведення мотивації на наступних заняттях [17] .
Завдяки використанню вище зазначених стратегій вихованці не тільки навчаються критичному мисленню, а й стають більш цілеспрямованими, впевненими в собі. У них розвивається здатність генерувати нові думки, змінювати свою позицію і відстоювати її, аргументуючи та обґрунтовуючи, завдяки отриманню достовірної інформації з різних джерел. Це процес аналізу, синтезування, властивість реагувати на ситуацію глобальної точки зору, знаходити причини, наслідки і альтернативи; здатність знаходити факти та аргументи, коректно застосовувати отримані результати щодо розв’язання проблем і приймати виважені рішення.
Очікуваний результат застосування технології розвитку критичного мислення:
- здатність особистості долати в собі схильність до однозначно-догматичного сприйняття світу;
- навички аналізувати ту чи іншу проблему з різних боків;
- навички користуватися інформацією з різних джерел, відрізняючи об’єктивний факт від суб’єктивної думки про нього;
- навички логічного, обґрунтованого мислення;
- навички адекватно визначати причини, передумови та наслідки наявних проблем;
- готовність докладати зусилля для практичного подолання проблем;
- навички працювати в колективі, комунікабельність;
- навички прийняття виважених рішень тощо.
Таким чином, технологія розвитку критичного мислення – це універсальна, інтерактивна технологія, яка може використовуватись педагогами в освітньому процесі.
Сучасне суспільство потребує активну молодь, яку навчили не лише відтворювати завчені знання, але й критично їх осмислювати і ставити запитання.
Вихованці «Лідер-клубу «Стимул» навчені не просто обґрунтовувати свою думку, а ще й довести її з опорою на доказ. Отаким чином, через запитання, в тому числі, і працює методика розвитку критичного мислення.
Як і в багатьох європейських та американських школах ми намагаємося не навантажувати вихованців знаннями, а вчимо методам їх здобування. Тобто отримання навичок є метою навчання та запорука того, що в дорослому житті ці навички допоможуть їм стати успішними та активними учасниками громадянського суспільства.
2.4. Національно-патріотичний проєкт «Пам’ятаємо їхні імена», як метод виховання в учнівської молоді патріотично свідомої громадянської позиції засобами інтерактивного навчання в процесі діяльності парламенту дітей міста Кропивницького
Формування активної громадянської позиції молодої особистості одночасно поєднується з вихованням здатності до критичного мислення, уміння відстоювати свої права та переконання, усвідомлювати свої обов’язки, керуватися демократичними принципами.
Отже, актуальність виховання патріотично свідомої активної особистості, формування її громадянських якостей та становлення громадянської позиції в сучасному українському суспільстві в значній мірі зумовлюється потребою державотворчих процесів, які відбуваються в державі.
В той же час, варто пам’ятати історичне минуле української держави, героїчні подвиги борців за незалежність України та великих українців, які стояли на скрижалях творення українського суспільства. Слід проводити паралелі сучасної української дійсності, яка полягає у боротьбі за цілісність України, з творцями та борцями України, які сприяли побудові української державності протягом століть.
Гармонійне та систематичне поєднання освітньої роботи та громадської діяльності підлітків сприяє зростанню рівня сформованості їхньої активної, патріотично свідомої громадянської позиції.
До складу учнівського самоврядування входять підлітки, а як відомо, підлітковий вік – це період самоствердження особистості, пошук особистих життєвих шляхів, що ґрунтується на соціальному досвіді, який складається з практичних навичок участі у суспільному житті та розвитку громадянських якостей людини.
Тому, саме проєктна діяльність, є тим нестандартним педагогічним методом, який спрямований на вирішення завдань щодо освіти та виховання нової особистості – досвідченої та компетентної в області сучасних знань і вмінь, з високим рівнем моральних людських цінностей, що є запорукою її діяльності в соціальному середовищі. І це, не лише, необхідність в набутті молоддю широкого кола відповідних знань, а й неодмінне вміння застосовувати їх у практичній діяльності.
Проєктний метод допомагає у вирішенні проблеми соціалізації учнівської молоді, розвитку творчих задатків, застосування здобутих вмінь і навичок не тільки в процесі діяльності парламенту дітей, а також діяльності в місцевій громаді та для місцевої громади.
Завдяки участі у розробці та впровадженні національно-патріотичного проєкту «Пам’ятаємо їхні імена!» у підлітків формуються навички, що необхідні для застосування в сучасному суспільному середовищі, а саме: поведінкові та ціннісні установки. Серед таких є: пошана, толерантність, ціннісне ставлення до суспільства, держави, родини, людей, праці, культури та мистецтва. І в першу чергу – ціннісне ставлення до себе, як до особистості, громадянина, що усвідомлює цінності людського життя, кожної людської особистості, безпеки власної життєдіяльності, здійснення самоконтролю, саморегуляції; виявлення вольових рис особистості: вимогливості, відповідальності, самокритичності, самоповаги, почуття гідності тощо.
Проєкт парламенту дітей міста Кропивницького «Пам’ятаємо їхні імена!» розроблявся вихованцями та координатором і втілювався протягом 2017 – 2019 років.
До розробки і втілення цього проєкту нас спонукали події, які розпочалися у 2013-2014 роках в Україні – Революція Гідності та агресія РФ проти України. Саме завдяки цим подіям яскраво проявилися такі якості українців, як гідність, патріотизм, бажання жити в незалежній українській державі та стати на її захист.
Наступною причиною, яка спонукала нас до створення проєкту, стала річниця подій Української Революції 1917 – 1921 років.
Умови проекту (Додаток 1) визначили мету, завдання, заходи та учасників.
В процесі роботи над проєктом використовувалися такі форми діяльності:
- робота з архівними документами та співпраця з науковцями;
- зустрічі з учасниками подій Революції Гідності та подій на сході України;
- перегляд і критичне обговорення історичних відео фільмів, публіцистичних статей, матеріалів Інтернету;
- написання есе аналітичного характеру з порівнянням різних поглядів на проблему;
- обговорення позитивних моментів і помилок, допущених під час втілення проєкту;
- організація і проведення освітньо-пізнавальних заходів, учнівської конференції, квестів;
- представлення напрацьованих матеріалів та розробка відео роликів із застосуванням напрацьованого матеріалу;
- участь у номінації «Громадська думка» ХХІІІ Всеукраїнського фестивалю, присвяченому Всесвітньому Дню Землі з теми: «Митець та громадянин. Шляхи поєднання». (https://drive.google.com/drive/my-drive)
Матеріали, які були напрацьовані учасниками проєкту під час першого – пошукового етапу, були представлені у вигляді рефератів, есе, відео роликів, де розповідалося про наших земляків, які сприяли здобуттю незалежності України, створювали умови для визнання і застосування української мови в творчості та повсякденному житті, боролися за українську державу під час Української Революції 1917 – 1921 років, Революції Гідності 2013 – 2014 років та подій, що відбувалися на сході України з 2014 року до наших днів.
В підготовлених матеріалах учасники проєкту розповідали про акторів, поетів, письменників, науковців, військових, громадських і політичних діячів, які своїми прикладами спонукають наших сучасників до патріотичних дії та захисту держави.
Найкращі матеріали проєкту були презентовані учасниками на міській конференції з національно-патріотичного виховання «Пам’ятаємо їхні імена», яка відбулася 26 січня 2018 року.
Співорганізаторами конференції стали:
- Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, а саме: наукові працівники кандидат історичних наук Митрофаненко Ю.С. та методист Гайда Л.А, які представляли проблеми «Наш край в подіях Української революції 1917-1920 років» і «Відомі педагоги в формуванні культурного ландшафту нашого міста»;
- Державний архів Кіровоградської області, який представляв директор і голова обласної організації спілки краєзнавців України Бабенко О.О. з проблемою «Микола Смоленчук: Я – українець!»;
- Управління освіти міської ради міста Кропивницького представляла начальник управління, кандидат педагогічних наук, Костенко Л. Д.
Представники учнівського самоврядування – учасники проєкту представили свої роботи, а саме:
- Голік Дар’я, голова учнівського самоврядування НВО № 20 – «Петринко Василь! Нескорений та сильний духом син України»;
- Пилипенко Олександра, учениця школи-інтернат ліцею «Сокіл» – «Старший солдат Володимир Тигнян – наш сучасник – захисник Української державності»;
- Федорова Аміна, голова учнівського самоврядування ЗОШ № 3 – «Олена Журлива! Слово і зброя у боротьбі за вільну Україну»;
- Красюк Ліда, учениця НВО № 31 – «Волонтери – підмога для захисників Вітчизни»;
- Астаф’єва Віка, голова учнівського самоврядування гімназії № 9 – «Вчитель і воїн – Редозубов Андрій Станіславович!»;
- Розов Ярослав, голова комісії по роботі з дітьми молодшого і середнього шкільного віку парламенту дітей – «Василь Стус – вільний в невільній державі».
По закінченню конференції всі зібрані матеріали були систематизовані та на їхній основі представники учнівського самоврядування розробили естафету-квест «Відоме-невідоме місто Кропивницький». (Додаток 2)
До участі в естафеті-квесті були залучені команди закладів загальної середньої освіти міста Кропивницького і представники учнівського самоврядування всіх районних міст нашої області, які були присутні на черговій сесії Кіровоградського обласного парламенту дітей.
Проведення даної екскурсії-квесту сприяло ознайомленню учнівської молоді міста і області з історичними місцями обласного центру та людьми – патріотами нашого міста, які були причетні до боротьби за незалежну Україну.
На наступному етапі, за отриманими матеріалами, учасники проєкту розробили відео ролик «Видатні постаті міста Кропивницького» (додається в матеріалах https://drive.google.com/drive/my-drive).
Основною метою створення даного ролику було ознайомити учнів закладів загальної середньої освіти міста і області з визначними земляками, а педагогам – надати можливість користуватися напрацьованими в ході здійснення проєкту матеріалами під час проведення навчання. Відео ролик був презентований для педагогів закладів позашкільної освіти на семінарі позашкільників, який проходив на базі Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.
Матеріали проєкту також були використані під час проведення обласного челенджу до Дня Соборності України у 2019 році, який розпочинали представники парламенту дітей міста Кропивницького. https://drive.google.com/drive/my-drive)
2.5. Розробка і втілення соціальних і екологічних проєктів парламенту дітей міста Кропивницького, як засобів розвитку критичного мислення
Особливо важливо, щоб навчання було ненав’язливим, мотиваційним, евристичним, а отримані знання вихованці мали змогу застосувати в реальному житті для досягнення поставлених цілей.
Методи навчання Сократа і сьогодні є актуальними. У книзі «Менон» давньогрецький філософ Платон наводить приклад навчання, побудований на сократівському діалозі. Хто такий Менон? Це людина, якій Сократ продемонстрував свій метод навчання за допомогою спеціальних запитань.
Сократ: Менон, поклич мені зі своєї челяді когось, щоб я міг показати суть спеціальних питань.
Менон: З радістю! Йди-но сюди, хлопче!
Сократ: Це грек? І чи говорить грецькою?
Менон: Так, звісно! Він народився у моєму домі.
Сократ: А тепер спостерігай уважно за тим, що буде: чи самостійно хлопчик згадуватиме теорію чи навчиться від мене.
Менон: Дивлюсь уважно.
Сократ: Скажи, хлопчику, чи ти знаєш, що таке квадрат?
Хлопчик: Знаю.
Сократ малює на піску квадрат.
Сократ: Чи всі боки рівні у цій квадратній фігурі і чи боків чотири?
Хлопчик: Так, усе правильно.
Сократ: А чи будуть між собою рівними всі лінії, що проходять через центр фігури?
Хлопчик: Так, вони будуть однаковими.
Сократ: Чи може існувати така ж фігура? Більша або менша, ніж ця?
Хлопчик: Звісно, могла б.
Сократ: Тож якщо цей бік – 2 фути і цей теж, хіба у нас не вийде чотири рази по два фути?
Хлопчик: Вийде.
Сократ: Тож у цьому квадраті буде чотири рази по два фути?
Хлопчик: Правильно.
Сократ: А скільки ж це буде – чотири рази по два фути? Порахуй і скажи мені.
Хлопчик: Буде вісім, Сократ.
Сократ: А скажи мені, чи може фігура бути вдвічі більшою, ніж ця, але також із рівними боками?
Хлопчик: Так, може бути.
Сократ: Скільки ж у ній буде футів?
Хлопчик: Хм… Буде шістнадцять футів.
Сократ: А тепер спробуй сказати наступне: яку довжину матиме кожен бік? У цієї фігури по два фути, а у тієї, що буде вдвічі більшою?
Хлопчик: Сократ, кожен бік буде вдвічі довшим.
Сократ: Ось бачиш, Менон, я йому нічого не нав'язував. Лише запитував. Тепер він знає, які боки будуть у шістнадцятифутового квадрата. Чи, на твій погляд, це не так?
Менон: Усе правильно, Сократ.
Сократ: Чи сказав хлопчик хоч щось, що не було його особистою думкою?
Менон: Ні, лише власні думки озвучував.
Сократ: А він нічого не знав до розмови.
Менон: Ти маєш рацію.
Такий метод навчання називається евристичним (з грец. heurisko – шукаю, знаходжу, відкриваю), тобто він сприяє пошуку знань замість їхньої передачі. Сократ відмовився від примусового навчання, бо визнавав лише переконання як найдієвіший засіб для розвитку інтелектуальних здібностей учнів. Таке навчання розвиває у дітей навички незалежного мислення і ораторське мистецтво.
Сократівське опитування ніби створене для того, щоб за допомогою самих лише запитань з'ясувати рівень знань дітей та зрозуміти, наскільки вони є компетентними у тій чи іншій навчальній дисципліні. Діти у процесі діалогу роблять неочікувані висновки, тренуються правильному формулюванню думок, навчаються встановлювати причинно-наслідкові зв'язки та розвивають мислення. (https://naurok.com.ua/post/sokrativske-opituvannya-priyom-dlya-rozvitku-kritichnogo-mislennya-uchniv)
Навчаючись у внутрішньому виховному середовищі закладу позашкільної освіти, наші вихованці готуються до діяльності в зовнішньому соціальному середовищі місцевої громади, держави, сучасного світу в цілому. Саме цьому сприяє участь вихованців парламенту дітей у багатьох проєктах, які вони розробляють і втілюють на рівні міста і області.
Завдяки участі у таких проєктах як: соціальний проєкт для дітей з особливими потребами «Доторкнемося дитячої душі – нехай промінчики заграють в ній!», екологічного «Зупинімо сміттєву повінь!», правового «Булінг і молодіжне середовище. Захист і закон» (посів ІІ місце у конкурсі-премії Кіровоградської обласної ради «Активна генерація – 2019»), у підлітків розвиваються навички критичного мислення.
На нашу думку, багато суджень до яких схильні люди починаються через стійке уявлення стереотипів. Тому постало питання: «Як сформувати в учнівської молоді навички незалежного мислення, критичного осмислення й вироблення суджень, заснованих на моральних та духовних цінностях? Як досягнути того, щоб підлітки навчилися толерувати у освітньому середовищі та поза його межами?» Так з’явилася ідея щодо розробки проєкту парламенту дітей міста Кропивницького «Булінг і молодіжне середовище. Захист і закон».
Правовою комісією парламенту дітей був проведений моніторинг проблеми булінгу в Україні, в ході якого з’ясувалося, що булінг – важлива проблема для дітей в Україні. Вивчення документів UNICEF in Ukraine та опитування дітей та батьків, які проводилися в закладах загальної середньої освіти України, дозволили нам зробити висновки, що є проблема, яка потребує негайного втручання і вирішення.
Причини такого явища як булінг декілька: по-перше, слабке володіння законодавчою базою; по-друге, низький рівень комунікації між учасниками освітнього процесу; по-третє, безвідповідальність, як на рівні особистому, так і на рівні законодавчому.
Представники учнівського самоврядування розробили декілька просвітницьких заходів, які увійшли до проєкту «Булінг і молодіжне середовище. Захист і закон» та сприяли налагодженню толерантних стосунків між учнями, педагогами та батьками – учасники освітнього процесу.
У квесті «Булінг – прояв агресії чи слабкості?» (Додаток 4) взяли участь понад сто учнів середніх і старших класів, представників 24 шкіл Кропивницького.
Тема толерантних взаємовідносин в освітньому середовищі між учнями та педагогами розглядалася на педагогічній раді. Разом з педагогами питання толерантних стосунків обговорювали старшокласники шкіл нашого міста.
Надалі представники учнівського самоврядування толерували на громадських слуханнях «Шляхи подолання булінгу у закладах освіти». Ініціатором заходу, який об’єднав педагогів, представників батьківської громади та учнів закладів загальної середньої освіти було управління освіти Міської ради міста Кропивницького. Учасники заходу ознайомилися з нормативно-правовою базою захисту дитини від цькування та визначили ефективні шляхи протидії булінгу. Головними спікерами слухань виступили начальник управління освіти міської ради Лариса Костенко, шкільний офіцер поліції Антон Левандовський, інспектор сектору ювенальної превенції Кропивницького відділу поліції ГУНП України в Кіровоградській області Яна Марченко, адвокат, член Національної асоціації адвокатів та член Комітету з сімейного права НААУ Лариса Гретченко.
Завдяки взаємодії з представниками юстиції та правоохоронних органів учнівська молодь ознайомилася з положеннями міжнародного законодавства щодо питань булінгу і як антибулінгове законодавство України прив’язане до Конституції, законів та Кримінального Кодексу України.
Тож із всього вищезазначеного ми зробили висновок: щоб жити в гармонії необхідно бути активною людиною, навчитися позитивно сприймати своє оточення, бути законослухняними, жити за людськими цінностями, ставити перед собою цілі та досягати їх, не бути байдужим до інших, постійно розвиватися і позбавлятися від стереотипного мислення. Завдяки цим діям людина виховає в собі толерантну особистість.
Учні всіх закладів загальної середньої освіти міста декілька років поспіль долучаються до участі в довгостроковому соціальному проєкті для дітей з інвалідністю «Доторкнися дитячої душі – нехай промінчики заграють в ній», який був започаткований у 2014 році.
Завдання проекту:
1. Розв’язання проблеми щодо здійснення спілкування у соціумі дітей з інвалідністю.
2. Організація змістовного спілкування обдарованих дітей і дітей з інвалідністю.
3. Створення умов для формування у учнівської молоді загальнолюдських цінностей, моральності, правової культури та громадянської позиції.
4. Активна участь представників місцевої громади у вирішенні співіснування дітей з інвалідністю та їхніх батьків у зовнішньому соціальному середовищі.
За підсумками роботи над проєктом щорічно загальними зусиллями вдається:
- підготувати біля 500 подарунків для дітей з інвалідністю та з проблемних сімей;
- провести заплановані проєктом заходи майже для 500 дітей міста Кропивницького;
- залучити до участі в майстер-класах до 200 дітей з інвалідністю, їхніх батьків та до 60 дітей з проблемних сімей;
- провести новорічні свята, в яких беруть участь до 400 дітей з інвалідністю.
Свою роботу парламент дітей здійснює у співпраці з представниками місцевої влади, громадських організацій, батьківською громадою і засобами масової інформації. Це сприяє корпоративній взаємодії органів учнівського самоврядування нашого міста. Представники кожного закладу загальної середньої освіти беруть участь у плануванні роботи парламенту, розробці та втіленню проєктів, участі у загальноміських заходах, акціях, роботі в місцевій громаді.
Щорічно, до Дня місцевого самоврядування між парламентом дітей і депутатами Кропивницької міської ради відбуваються ділові зустрічі, під час яких обговорюються глобальні питання українського суспільства і нашого міста.
Особлива увага приділяється розгляду таких тем: дебати «Сучасний лідер українського суспільства», рольова гра у формі тимбілдингу «Якою має бути сучасна молода людина?» тощо.
В грудні 2019 року відбувся міський форум учнівської молоді «Young leaders!» Представники всіх закладів загальної середньої освіти міста були делеговані на форум. Даний проєкт спрямований на формування активної громадянської позиції учнівської молоді завдяки взаємодії з політиками, представниками влади та громадянського суспільства, підтримці ними суспільно важливих дитячих й молодіжних ініціатив. Діалог проходив у вигляді панельної дискусії на теми:
- «Сміття – загроза екології міста», модератори: голова комісії міськради з питань житлово-комунального господарства, енергозбереження та комунальної власності Зайченко Володимир; громадська діячка Чередніченко Світлана.
- «Права і обов’язки дитини та батьків», Гретчечко Лариса, модератор: адвокат, медіатор, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів та член Комітету з сімейного права НААУ.
- «Цінності та ціна – молодь гідна долати корупційну безодню», Олексієнко Катерина, модератор: координатор Кіровоградського обласного парламенту дітей.
- Волонтерський рух в площині військових подій в Україні, модератор: Фоменко Андрій, психолог, керівник Центру реабілітації військових «Коловорот».
Форум став комунікативною платформою обізнаності учнівської молоді щодо діяльність місцевого самоврядування в рамках децентралізації. Підсумовуючи роботу форуму учасники прийняли резолюцію-звернення до всіх представників учнівської молоді, батьків, педагогів, влади та місцевої громади в котрій зазначили: «Учасники Форуму учнівської молоді міста Кропивницького «Young leaders!», наголошують, що розглянуті проблеми щодо збереження довколишнього середовища нашого міста, дотримання прав, обов’язків і свобод дітей та батьків, збереження людської гідності, цінностей та знищення корупційної складової в молодіжному середовищі, волонтерська допомога різним верствам населення – є невід’ємними складовими діяльності молодих лідерів, українського суспільства і зокрема міської громади! Ми констатуємо, що тільки спільними зусиллями маємо розбудувати вільну, квітучу Україну, без корупції, насильства, порушень прав людини та екологічних колізій!
Лідерство передбачає здатність згуртувати людей, вміння володіти ситуацією, приймати рішення, брати на себе відповідальність, і в той же час, поважати своє оточення, права людини і норми конструктивної взаємодії.
Учасники проєкту «Лідер року» в повсякденній діяльності можуть продемонструвати більшість, із перерахованих вище, якостей парламентаря. До участі в цьому проєкті щорічно запрошуються голови та заступники голів осередків дитячого самоврядування закладів загальної середньої освіти міста.
Завдання конкурсу:
- активізація в учнів відповідальної громадянської позиції;
- формування в учнівської молоді компетентнісних і лідерських якостей;
- запровадження інформаційно-комунікативних та інтерактивних форм організації змістовного дозвілля дітей та молоді.
Як правило, конкурс відбувається в два етапи. Номінанти змагаються на декількох локаціях, серед яких: візитка «Я – лідер», вікторина «Знавці рідного краю», проєкт «Європейське місто», екологічний флешмоб «Весна прийшла», спіч «Процвітання нашого міста – в руках громади», реаліті-шоу «Моє бачення лідера», брифінг «Мій кумир!», творча презентації «Світ захоплень» тощо.
2020 рік виявився непростим. В реаліях пандемії COVID-19 конкурс відбувався в форматі он-лайн. Не дивлячись на зміну формату конкурсу, виявили бажання на участь представники вісімнадцяти закладів загальної середньої освіти міста Кропивницького. Вони пройшли п’ять локацій та готували презентації, флешмоби, брали участь у брифінгу і демонстрували свої таланти та захоплення.
Таким чином щорічно визначається лідер учнівського самоврядування закладів загальної середньої освіти міста Кропивницького, що найкраще володіє лідерськими якостями, вміє працювати в команді, утверджує людські цінності, сприяє розвитку учнівського самоврядування.
- Два роки поспіль реалізовується проєкт-плогінг «Зупинімо сміттєву повінь!», метою якого є розв’язання проблем навколишнього середовища місцевого значення і пропагування здорового способу життя. Представники закладів освіти нашого міста усвідомлюють, що однією з найбільших глобальних проблем людства є екологічна проблема. Саме люди створюють більшість з цих проблем, – засмічують зони відпочинку, джерела, береги річок та парки, створюють незаконні смітники, не приділяють уваги сортуванню сміття тощо. Створені учнівським самоврядуванням екобригади діють у всіх мікрорайонах нашого міста. Під час здійснення заходів проєкту учнівська молодь збирає тони сміття, очищує зони відпочинку, прибережні зони біля річок, які є в місті. Свідомі того, що забруднення довкілля викликає алергії, астми, хронічні та онкологічні захворювання дихальної системи, печінки, крові, представники закладів освіти міста ведуть роз’яснювальну роботу серед учнів молодшої та середньої школи, сприяють формуванню в них екологічної культури. Співпраця з представниками влади та громадою міста стала поштовхом до встановлення в закладах освіти скриньок для сортування сміття.
Учнівська молодь усвідомлює, щоб захищати права людини, треба їх знати. Тому комісія з партнерських зв’язків парламенту дітей ініціювала ще один проєкт навчальної правової платформи, де всі бажаючі можуть спілкуватися з професійними юристами, представниками правової сфери, отримати професійні відповіді, на запитання, які є цікавими для молоді. Не зважаючи на карантинні умови в з’язку з пандемією COVID-19, відбулося декілька ZOOM конференцій. Тема першої: «Права дитини в системі кримінальних правопорушень. Конвенція ООН, законодавство України, міжнародні стандарти…» Спікерами були: керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ Лариса Гретченко, експертка з відновного правосуддя Язан Людмила, експертка, адвокат-медіатор Шепеленко Анастасія. Основні проблеми, які обговорювалися, – норми правосуддя, які можуть застосовуватися до неповнолітніх. Спікери ознайомили підлітків з українськими практиками та світовим досвідом. Тема зацікавила підлітків, з’явилося багато запитань, на які учні закладів освіти отримали відповіді в рамках консультативної платформи в групі «Парламент дітей міста Кропивницького» соціальної мережі «Facebook». Співпраця з правниками продовжиться.
В форматі ZOOM конференцій розглядалися також проблеми:
- Право на охорону здоров’я, що важливо знати підліткам!
- Права дитини та проблема насильства.
- Healthy-тренди в молодіжному середовищі тощо.
Новим трендом парламенту дітей, завдяки пандемії, стали он-лайн проєкти:
1. «Здоровим бути здорово» – проєкт комісії екології, спорту і здорового способу життя.
2. «Лідер року – 2020» – проєкт комісії культури та дозвілля ПД.
3. Конкурс-челендж різдвяних колядок серед учнів шкіл міста «Сhristmas wishes» – спільний проєкт Кропивницької міської ради та парламенту дітей.
4. Флещмоб «Свічка пам’яті за загиблими на Майдані!» та всеукраїнська акція «Ангели пам’яті!» – спільний проєкт Кропивницької міської ради та комісії по роботі з дітьми молодшого і середнього шкільного віку ПД.
5. «Лесі – 150!» – конкурс-челендж комісії культури та дозвілля.
6. Челендж до Дня шанування Героїв Крут! – проєкт Ради лідерів парламенту дітей.
7. Поетичний челендж до Дня Соборності України – проєкт Ради лідерів ПД.
8. Флешмоб «Українська має значення!» – проєкт комісії по роботі з дітьми молодшого і середнього шкільного віку.
Цікавим для творчої учнівської молоді став проєкт «Парламент має таланти», який втілювався за ініціативи депутатів парламенту дітей та підтримки міської влади, з метою розвитку дитячого лідерства і формування активної громадянської позиції, виявлення талановитих дітей. Участь у проєкту сприяє розвитку молодих талантів, спонукає учнів до творчості та наполегливої праці, формує впевненість та вміння не зупинятися на досягнутому, здобуваючи навичок сценічної культури тощо. В проєкті, який проходив в три етапи за номінаціями: вокал, хореографія, мистецтво перевтілення, образотворче мистецтво, музика, поетичне слово, гімнастика взяли участь двадцять учасників віком від 9 до 16 років. Крім переможців в номінаціях визначився володар гран-прі. Ним став Козиний Максим, учень НВО №1 і був нагороджений дипломом переможця і грошовою винагородою в розмірі 3 тисяч гривень.
Висновки
Узагальнюючи викладене, зазначимо: розвиток критичного мислення відбувається завдяки послідовній роботі з вихованцями та залучення їх до пошукової діяльності, яка дає змогу опанувати навичками критичного мислення.
Завдання критичного мислення полягає не в тому, щоб привчити підлітків наводити аргументи власної позиції, навчити правильно аргументувати свої думки, виявляти хиби у своїй та чужій аргументації; визначати правомірність чи неправомірність оцінок, ідей, розв’язків.
Навчаючи вихованців критичного мислення важливо зосереджувати їхні інтелектуальні зусилля на таких проблемах: правильно чи неправильно; доцільно чи недоцільно; правомірно чи неправомірно; ефективно чи неефективно; морально чи аморально тощо.
Питання форм роботи є другорядним і непринциповим. Характер розв’язуваних проблем – ось що визначить розумовий розвиток підлітків. Розвиток пов’язаний з постійними незупинними змінами, які переходять з однієї якості в іншу, від простих дій до складних. Основними ознаками розвитку є: закономірність, спрямованість та якісні зміни, а саме: закономірності дають змогу створити належні умови для виникнення, розгортання та удосконалення розумової діяльності вихованців; спрямованість дає змогу змінам накопичуватись і веде мислення від простих оцінних суджень до багатофакторного аналізу; розв’язування проблемних задач забезпечує якісні зміни настанов, дій, розмірковувань.
Для розвитку критичного мислення принципове значення має процес розв’язування нетривіальних проблем. В цьому одностайні всі авторитетні вчені, що досліджували та практикували критичне мислення: М.Ліпман, Д.Клустер, Д.Халперн та інші. Вони переконані, що критичне мислення можна розвинути лише шляхом розв’язування проблемних задач [13,11; 32].
Суттю критичного мислення є уміння розв’язувати нетривіальні проблеми, а формою існування цієї суті може бути будь-що: дискусія, написання есе, мозковий штурм тощо.
Критичність мислення передбачає співвіднесення реальності з системою цінностей – «світом належного» [21, 19]. Життєдіяльність людини створила певну ієрархію цінностей, на вершині якої знаходиться людське життя, трішки нижче – найвищі цінності людського життя: Добро, Краса, Істина, Справедливість. Критичність мислення передбачає оцінку, а оцінка передбачає співвіднесення реальності з певним ідеалом (стандартом) та визначення ступеня відповідності реальності стандарту.
Відтак для розвитку критичного мислення необхідно: створювати проблемні ситуації у процесі навчання; пропонувати нетривіальні проблемні задачі; ознайомлювати вихованців із принципами, стратегіями та процедурами критичного мислення; регулярно створювати ситуації вибору (проблемні методи); організовувати діалог у процесі розв’язування проблемних задач (інтерактивні форми навчання); передбачати письмове викладення розмірковувань гуртківців з подальшою рефлексією; й нарешті, надавати право на помилку та моделювати ситуації виправлення помилок. За таких умов навчання мислення підлітків набуватиме усвідомленості, самостійності, рефлексивності, обґрунтованості, контрольованості та самоорганізованості, тобто розвиватиметься мислення другого порядку (або високого порядку), яке називають критичним мисленням. [32,27]
На думку Р. Пауля, яку він висловив в своїй роботі «Критичне мислення. Що необхідно для виживання в світі, швидко змінюється» впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної освіти. ХХІ ст. стане часом, коли саме розумові здібності окремих людей, а не природні ресурси, капітал і технології, визначатимуть вирішальну грань між успіхом і невдачею, між лідерами та веденими. Уміння критично мислити забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес та є запорукою демократії, а освіта відіграє в його розвитку першорядну роль.
Усвідомленість робить людину вільною, дозволяє конструювати майбутнє в доцільній діяльності, що будується за мірою людини – ідеальною метою. Життєдіяльність невільної людини повністю підкорена обставинам, в той час як вільна людина усвідомлює необхідність цілеспрямованої зміни обставин, своїх способів діяльності, своїх знань, умінь і навичок, своїх потреб і здібностей – переробки самого себе. Таким чином, усвідомлення призводить до рефлексивності, контрольованості та самоорганізації.
Усвідомленість породжує самостійність, яка характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не користуючись допомогою інших людей. Для сучасних українців критичне мислення має стати навичкою, яка працює завжди, а не вмикається лише у певні моменти.
Можливо, можна жити і без нього? Звісно, можна, але молодь має усвідомити, що саме критичне мислення – навичка успішної людини ХХІ століття, яка впевнено відповідає на виклики сьогодення, творчо мислить, уміє знаходити спільну мову з іншими та приймає правильні рішення. Не менш важливо обговорювати з вихованцями останні новини, популярні дописи на Facebook, популярні блоги тощо. Заохотити підлітків говорити на ці теми між собою та навіть удома з батьками та родичами.
Вихованці парламенту дітей міста Кропивницького навчені не просто здобувати знання, а й використовувати їх в практичній діяльності, а саме розробці та втіленню начальних, екологічних, соціальних і національно-патріотичних проектів, які є цікавими для учнівської молоді міста і області.
Ми намагаємося не навантажувати вихованців знаннями, а вчимо методам їх здобування. Отримання навичок – це ціль до здобуття компетентностей необхідних сучасній людині.
Метою навчання представників учнівського парламенту є запорука того, що в дорослому житті, отримані ними навички, допоможуть їм стати успішними та активними учасниками громадянського суспільства.
Використовуючи різноманітні інтерактивні, ІКТ технології та освітні форми та методи, які дозволяють юним парламентарям бути не тільки учнями та спостерігачами, а й активними учасниками, дослідниками, розробниками інтерактивних форм взаємодії з учнівською молоддю, екскурсоводами та доповідачами на конференціях, безпосередньо долучатися до пошуку інформації, яка використовується для розробки квестів, екскурсій, проєктів тощо. Вони взаємодіють з представниками влади на рівні міста і області. Неодноразово були учасниками та переможцями міських, обласних і всеукраїнських конкурсів і проєктів, ведучими театралізованих дійств.
Школа, яку вихованці проходять навчаючись в парламенті дітей та отримані тут навички дають їм змогу бути конкурентоспроможними в різних сферах діяльності людини.
Тож, критичне мислення – важлива навичка сучасної людини. Особливо зараз, коли інформаційний простір переповнений недостовірною та маніпулятивною інформацією. Тому важливо навчити молодь робити свідомий вибір, що базується не на сліпій довірі, а на критичному аналізі джерел.
Критичне мислення є необхідним для наших сучасників. Це мислення, що характеризується самовдосконаленням: такий тип мислення є науковим за своєю суттю. Саме наукове мислення, яке постійно самовдосконалюється, забезпечує науково-технічний та суспільний прогрес. Підтвердженням цього є рішення Давоського форуму 2016, котрий вирішив, що критичне мислення стане однією із найнеобхідніших навичок для успішного майбутнього.
І врешті решт, розвиваючи критичнн мислення у вихованців, ми формуємо успішну особистість:
1. Здатну сприймати думки інших критично, виявляти здатність прислухатись до цих думок, оцінювати й аналізувати їх щодо розв'язання поставленої проблеми.
2. Компетентну, яка прагне до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.
3. Небайдужу у сприйнятті подій, яка виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях, здатність зайняти активну позицію у конфронтаційних ситуаціях.
4. Яка має власну думку, прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою.
5. Допитливу, яка здатна проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.
6. Здатну до діалогу і дискусії, яка вміє вислухати думки інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію.
7. Чесну сама із собою, яка перемагає сумніви і якою неможливо маніпулювати.
Розвинуте критичне мислення додає людині:
- Відчуття свободи власної волі.
- Розширення горизонтів (бачення світу стає ширшим, глибшим, цікавішим).
- Можливість знаходити та приймати певні важливі істини для себе.
- Глибоке розуміння себе, своїх цінностей та потреб.
- Сміливість у прийняття рішення.
- Гнучкість та кращу адаптацію до змін.
- Врівноваженість та спокій. Людина, яка мислить критично, має більше шансів зрозуміти свої потреби та робити те, що не суперечать її внутрішнім переконанням, а відповідно – менше жаліти та розчаровуватися у зробленому.
- Здатність протистояти інформаційному тиску – не брати на віру все, що читаєш, а перевіряти, аналізувати та приймати зважені рішення.
- Вміння знаходити та знешкоджувати маніпуляції.
- Толерантність до думок іншого.
- Екологічне ставлення до членів колективу, але водночас вміння орієнтуватися в першу чергу на свої власні цінності і не піддаватися тиску певних групових норм.
Усі перелічені вище якості особистості можуть збагатити життя як вчителя, так і учня. Звісно, для їхнього досягнення потрібна щоденна практика для нашого мислення. При цьому для учнів потрібні свої інструменти для розвитку критичного мислення, а для вчителя – свої.
Список використаної літератури
1. Андерсон Дж. Когнитивная психология. – СПб.: Питер, 2002. – 496 с.
2. Биковська О.В. Теоретико-методологічні основи позашкільної освіти в Україні: автореф. дис. на здобуття докт. пед. наук: 13.00.01 / О.В. Биковська. – К., 2008. – 44 с.
3. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2-х кн. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн.2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. – 2003. – 344 с.
4. Бех І.Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці / І.Д. Бех // Виховання і культура. – 2009. –No12 (17,18). – С. 5–7.
5. Боришевський М. Й. Виховання громадянської свідомості особистості / М. Й. Боришевський // Пед. газ. – 2001. – № 5. – С. 5.
6. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации / Под ред. А.Р.Лурия. – М.: Прогресс, 1977. – 412 с.
7. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления / Пер. с англ. Н.М.Никольской. – М.:Совершенство, 1997. – 208 с.
8. Д’юї Дж. Демократія і освіта / Джон Д’юї ; [пер. з англ. І. Босак та ін.] – Львів : Літопис, 2003. – 294 с.
9. Єрмаков І. Г. Феномен компетентісно спрямованої освіти / І. Г. Єрмаков // Крок за кроком до життєвої компетенції та успіху : матеріали Всеукр. наук. – практ. конф., 16-17 травня 2003 р. / наук. ред.: І. Г. Єрмаков, В. Б. Сизон. – К., 2003. – С.6–8.
10. Зоркина Н. В. Критическое мышление – мышление XXI в. // Методичний вісник історичного факультету №1. – Харків: Консум, 2002. – C. 77-82.
11. Клустер Д. Что такое критическое мышление? [Електронный ресурс] / Режим доступа: http://testolog.narod.ru//Other15.html.
12. Компетентнісний підхід у навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу: метод. посіб. / В.В. Вербицький, А.Е. Бойко, А.В. Корнієнко та ін. ; за ред. В.В. Мачуського. – Харків: «Друкарня Мадрид», 2015. – 178с. – С. 12-13.
13. Колосова Н.С. Технологія формування критичного мислення на уроці географії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.
14. Липман М. Рефлексивная модель практики образования // Пер. с англ. А.В.Колотвина. – Кембридж, 1991. – С. 7-25.
15. Миллер С. Психология развития: методы исследования. – СПб.: Питер, 2002.– 464 с.
16. Михайлов Ф.Т. Эмпирическое и диалектическое понимание личности /Михайлов Ф. Т.// Философско-психологические проблемы развития образования ; под ред. В. В. Давыдова / Российская Академия образования. – М. : ИНТОР, 1994.
17. Навчаємо мислити критично: пос. для вчителів / автори-укладачі О.І.Пометун, І.М.Сущенко. – Дніпро: ЛІРА, 2016. – 144 с.
18. Надлер Дж., Хибино Ш. Мышление прорыва: Пер. с англ. Ананин С.И. – Минск: Попури, 1999. – 496 с.
19. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. http://mon.gov.ua/activity/ education/zagalna-serednya/
20. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
21. Основи критичного мислення: метод. пос. для вчителів / О.І.Пометун, І.М.Сущенко. – Дніпро: ЛІРА, 2016. – 156 с.
22. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практик а, досвід. – К.:А.П.Н., 2002.
23. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2005.
24. Програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ipy@ipy.org.ua.
25. «Психолог» /pshycholog@lveresnya. com. ua\
26. Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 717.
27. Солсо Р. Когнитивная психология. – СПб.: Питер, 2000. – 592 с.
28. Стіл Дж., Мередіт К., Темпл Ч. Методична система «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів»: Підготовлено для проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» / Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення «Інтелект». – К.: Міленіум, 2001. – 104 с.
29. Сухарєв П. Б. Інноваційна педагогічна технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» // Методичний вісник історичного факультету №1. – Харків: Консум, 2002. – C. 100-106.
30. Такман Б. В. Педагогическая психология: от теории к практике / Пер. с англ. – М. : Прогресс, 2002. – 572 с.
31. Тихомиров O.К. Поппери психология / O.Тихомиров // Вопросы психологи. – 1995. – No4. – С.116-129.
32. С. Терно, Світ критичного мислення: Образ та мімікрія. Історія в сучасній школі. – 2012.- № 7–8, стор. 27-39.
33. Халперн Д. Психология критического мышления. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.
Додатки
Додаток 1
УМОВИ
проведення конкурсу-проекту з національно-патріотичного
виховання «Пам’ятаємо їхні імена!»
І. Загальні положення
1.1. Конкурс-проект національно-патріотичного спрямування «Пам’ятаємо їхні імена!» (далі – конкурс) проводиться серед учнівської молоді закладів загальної середньої освіти міста за сприяння управління освіти Кропивницької міської ради та з ініціативи представників парламенту дітей.
1.2. Конкурс проводиться з метою вивчення, вшанування пам’яті та розповсюдження історичної правди про громадян, життя яких пов’язане з нашим містом і які присвятили його служінню Українському народу, боролися за здобуття державності, незалежності та територіальної цілісності нашої держави протягом XX-XXI століть.
1.3. Основними завданнями конкурсу є:
- виховання в учнівської молоді патріотизму, любові до України, поваги до громадян, які боролися за незалежність нашої держави;
- залучення молоді до пошукової діяльності з вивчення відомих й маловідомих історичних подій рідного краю, розвиток історичної пам’яті та критичного мислення;
- формування в учнівської молоді активної громадянської позиції щодо збереження історичної пам’яті про героїчне минуле і сьогодення Українського народу.
1.4. Конкурс проводиться з грудня 2016 року до березня 2018 року. Конкурсні роботи мають бути надані до 20 березня Організаторам конкурсу. Підсумки конкурсу відбудуться до 1 квітня 2017 року.
II. Учасники конкурсу «Пам’ятаємо їхні імена!»
До участі в конкурсі запрошуються учні 8-11 класів закладів загальн середньої освіти міста Кропивницького.
III. Умови участі в конкурсі
3.1. Учасники конкурсу вивчають фактичні та архівні матеріали про учнів або вчителів свого навчального закладу, а також наших земляків, які в XX і XXI століттях сприяли становленню Української держави, боролися за її незалежність і державний суверенітет, внесли свій вклад до розвитку української літератури та мистецтва, стали жертвами тоталітарного радянського режиму, здобули визнання світової спільноти. Зустрічаються із науковцями та свідками тих подій, записують їхні спогади, відтворюють невідомі та маловідомі факти історії та життя учасників обраних подій.
3.2. Вивчені та досліджені матеріали учасники конкурсу оформлюють і надають у вигляді:
- рефератів
- мультимедійних презентацій
- відеофільмів.
IV. Вимоги до оформлення конкурсних робіт
4.1. Мова виконання конкурсних робіт – українська.
4.2. Реферати подаються в друкованому вигляді та на електронних носіях інформації (документ Microsoft Word, шрифт Times New Roman – 14 pt, інтервал – 1,5 у форматі RTF) обсягом до 20 друкованих сторінок із додатками (фотографії, фотокопії, картографічний матеріал тощо). Робота має бути побудована за певною структурою. Основними складовими структури роботи є такі: титульний аркуш; зміст; вступ; основна частина; висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідності).
На титульній сторінці зазначається повне найменування закладу освіти та його підпорядкованість, тема конкурсної роботи та рік виконання, прізвище та ім’я автора або колективу авторів, прізвище, ім’я по батькові керівника та його номер телефону.
4.3. Мультимедійні презентації надаються на електронних носіях. На першому слайді зазначається повне найменування закладу освіти та його підпорядкованість, тема конкурсної роботи та рік виконання, прізвище та ім’я автора або колективу авторів, прізвище, ім’я по батькові керівника та його номер телефону. Презентація повинна містити текстові та фото матеріали, які розкривають обрану учасниками тему конкурсної роботи.
4.4. Максимальна тривалість відеоролику до 5 хвилин. Відеоролик може бути відзнятий будь-якими доступними для учасників засобами (відеокамери, фотоапарату, смартфону, мобільного телефону тощо). Учасники самостійно визначають жанр відеоролика (репортаж, розповідь, інтерв’ю тощо), його озвучення і музичне супроводження. Відеоролик повинен розкривати тему конкурсної роботи.
V. Конкурсна комісія (журі)
5.1. Для організації конкурсу і визначення кращих робіт формується Конкурсна комісія (журі) конкурсу.
5.2. Журі конкурсу, яке формується та затверджується організаторами конкурсу:
- здійснює оцінку робіт, представлених на конкурс;
- своїм рішенням визначає переможців конкурсу.
VI. Нагородження переможців конкурсу
6.1. Журі визначає переможців конкурсу та друге і третє місця в кожній номінації: реферат, мультимедійна презентація, відеофільм.
6.2. Переможці нагороджуються відповідними дипломами.
6.3. Кращі роботи увійдуть у збірку та будуть розміщені на блозі міського парламенту дітей.
Додаток 2
УМОВИ
проведення естафети-квесту
«Відоме-невідоме місто Кропивницький»
І. Загальні положення
1.1. Естафета-квест «Відоме-невідоме місто Кропивницький» (далі – квест) запроваджується з ініціативи парламенту дітей і сприяння управління освіти Кропивницької міської ради. Метою квесту є виховання в учнівської молоді любові до рідного краю, формування знань щодо історичних подій та відомих земляків, пов’язаних з боротьбою українців за незалежність країни.
1.2. Завдання квесту:
- надання інформації учням шкіл міста щодо історичних подій рідного краю;
- ознайомлення учасників квесту з архітектурними та культурними цінностями міста Кропивницького;
- доведення до свідомості дітей та підлітків, важливості щодо знання історії, культури та мистецтва України.
1.3. Квест проводиться парламентом дітей за сприяння управління освіти Кропивницької міської ради, комунального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості».
1.4. Повноваження організаторів
1.4.1. Управління освіти Кропивницької міської ради:
- забезпечує організаційну підтримку підготовки та проведення конкурсу;
- сприяє забезпеченню участі у конкурсі учнівської молоді міста;
- надає допомогу у залученні до участі в підготовці та проведенні конкурсу представників державних профільних установ і підприємств.
1.4.2. Комунальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості»:
- здійснює організаційні моменти заходу (відкриття і закриття заходу, організація журі, нагородження тощо);
- забезпечує висвітлення проходження конкурсу в місцевих засобах масової інформації.
ІІ. Умови проведення квесту
2.1. Приладдя і дидактичні матеріали: завдання для учасників, приладдя для проведення конкурсних завдань тощо.
2.2. Місце проведення: центральна частина міста Кропивницького.
2.3. Умови гри: кожна команда отримує інструктаж і пакет:
а) маршрутний лист в якому вказано маршрут;
б) бланк для реєстрації та оцінок на кожному пункті;
в) завдання, яке необхідно виконати на першій станції квесту.
Кожне наступне завдання команди отримують від модераторів, які знаходяться на станціях квесту куди рухаються учасники згідно маршрутного листа.
2.4. Хід проведення квесту:
Кожна команда учасників проходить 10 станцій, на яких виконують запропоновані завдання. На кожній станції команда може затриматися до 2 хвилин (гра розрахована на 1 годину 20 хвилин).
2.5. Станції та завдання:
- Театральна площа.
Ця площа міста Кропивницького веде нас до чарівного світу Мельпомени та до найкрасивішої вулиці міста. Завітайте на площу і виконайте завдання.
Запитання: Як називається заклад, що знаходиться на цій площі? Хто є засновником і першим керівником цього закладу? Хто є сподвижниками цього митця?
- Вулиця «Дворцова».
Привертає увагу перший будинок розташований по лівій стороні вулиці Дворцової. Колишній житловий будинок поміщика К. Соколова-Бородкіна, а пізніше – готель, який отримав назву «Версаль». Автор проєкту архітектор А. Достоєвський, а саме приміщення збудовано в архітектурному стилі еклектики з використанням елементів «класицизму» і «бароко».
Запитання: Який факультет Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка нині знаходиться в цій будівлі?
- Вулиця Шульгиних.
На цій вулиці нашого міста ви можете побачити пам’ятник транспортному засобу. Вона пролягає від вулиці Шевченка до річки Інгул. Також на цій вулиці встановлено меморіальну дошку двом братам. Підійдіть до цієї дошки, згадайте хвилиною мовчання цих славних українців.
Запитання: Наприкінці січня 1918 року відбувся бій, який вирішував долю Києва і незалежності тогочасної України. Що це за подія? Як з цією подією пов’язане ім’я Володимира Шульгина? Як його ім’я увіковічили кропивничани?
- Обласна бібліотека для юнацтва імені Євгена Маланюка.
Цьому закладу культури для юнацтва присвоєно ім’я українського поета. Приміщення закладу розташоване на вулиці Дворцовій та є пам`яткою архітектури кінця ХІХ століття обласного значення. Зупиніться біля цього будинку, полюбуйтеся його архітектурою і красою.
Запитання: Яка повна назва закладу? Чиє ім’я носить цей заклад? Як цей митець пов’язаний з подіями Української Революції 1917-1921 років?
- Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка.
Для багатьох юнаків і дівчат міста Кропивницького – це альма-матер. Цей заклад розташований в колишній жіночій гімназії. 26 січня 1919 року Директорія УНР прийняла рішення про створення у Єлісаветграді цього закладу. Станьте напроти парадного входу закладу і задумайте своє бажання!
Запитання.
Назвіть повну назву закладу? Що ви знаєте про людину, чиє ім’я носить цей заклад і пам’ятник якій встановлено поруч із закладом?
- Будівля Управління МНС в Кіровоградській області.
Крокуючи від Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка вулицею Шевченка потрапляємо до будівлі ХІХ століття, в якій 1885 - 1920 роках розташовувався навчальний заклад.
Запитання.
Як називався цей навчальний заклад? Назвіть імена відомих людей, які навчалися в цьому навчальному закладі.
- Пам’ятник Кобзарю Тарасу Шевченку.
В затишному сквері нашого міста, поруч з дитячою бібліотекою розташований пам’ятник українському поету, письменнику, художнику, громадському та політичному діячу, одному з найвидатніших постатей нашого народу, котра займає виняткове місце у світовій літературі, мистецтві та культурі.
Запитання.
В якому році в місті Кропивницькому відкрили пам’ятник Т.Г. Шевченку? Хто є авторами пам’ятника? В якому році та в честь якої події вулиця була перейменована на честь Т.Г. Шевченка?
- Обласна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського.
Якщо від площі Героїв Майдану пройти вулицею Великою Перспективною – Центральною вулицею міста, то потрапляємо до Обласної універсальної наукової бібліотеки.
Запитання.
Чиє ім’я присвоєно Обласній універсальній науковій бібліотеці та чому цю людину поважають в Україні та світі?
- Вулиця Героя «Небесної сотні».
Паралельно вулиці Дворцовій, з іншої сторони Площі Героїв Майдану знаходиться вулиця названа в честь одного з Героїв Небесної Сотні.
Запитання.
Назвіть ім’я Героя Небесної Сотні, чиїм ім’ям названа вулиця. Як жителі Кропивницького увіковічили ім’я Героя Небесної Сотні з Кіровоградщини?
- Площа Героїв Майдану.
Вулиця Дворцова переходить у центральну площу міста Кропивницького. Тут знаходиться чотириповерхова будівля білого кольору.
Запитання.
Яку назву центральна площа міста мала до 1920 року і як називається тепер? Для якої мети на площі у 1848-1850 рр. була побудована будівля і що розташоване зараз в цій будівлі?
ІІІ. Учасники квесту
3.1. Учасниками квесту є команди закладів загальної середньої освіти, до складу яких входять учні старших класів. Склад команди 4-и особи.
3.2. Кожний заклад освіти надає заявку для участі в квесті.
IV. Визначення результатів і нагородження переможців
4.1. Переможці квесту визначаються згідно виконання вимог, що передбачені на кожній станції квесту.
4.2. Учасників знайомлять з вимогами безпосередньо на станціях перед виконанням завдань.
4.3. Команди – переможці конкурсу нагороджуються дипломами.
Додаток 3
Умови
проведення конкурсу представників учнівського самоврядування
«Лідер року – 2019»
І. Загальні положення
1.1. Конкурс голів учнівського самоврядування «Лідер року – 2019» (далі – конкурс) запроваджується з ініціативи парламенту дітей та за підтримки управління освіти Кропивницької міської ради.
Метою конкурсу є: визначити із числа представників дитячого самоврядування закладів освіти міста Кропивницького лідера, що найкраще володіє лідерськими якостями, вміє працювати в команді, утверджує людські цінності, сприяє розвитку учнівського самоврядування.
1.2. Завдання конкурсу:
- активізація в учнів відповідальної громадянської позиції;
- популяризація освітніх технологій «Я-коцепція» та «Успіху», що сприяють розвитку лідерських якостей та критичного мислення учнівської молоді;
- запровадження інтерактивних форм організації змістовного дозвілля дітей та молоді.
1.3. Конкурс проводиться парламентом дітей за сприяння управління освіти Кропивницької міської ради, комунального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості», а також за участю інших територіальних органів виконавчої влади, державних установ, громадських організацій (за їхньою згодою).
1.4. Повноваження організаторів
1.4.1. Управління освіти Кропивницької міської ради:
- забезпечує організаційну підтримку підготовки та проведення конкурсу;
- сприяє забезпеченню участі у конкурсі представників закладів освіти міста Кропивницького;
- надає допомогу у залученні до участі в підготовці та проведенні конкурсу державних профільних установ і підприємств.
1.4.2. Комунальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості»:
- забезпечує організаційну підтримку підготовки та проведення конкурсу (відкриття і закриття заходу, організація журі, нагородження тощо);
- забезпечує висвітлення проходження конкурсу в місцевих засобах масової інформації.
ІІ. Умови проведення конкурсу
2.1. Місце проведення: КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості» за адресою: вулиця Добровольського, 22.
2.2. Умови проведення конкурсу:
2.2.1. До участі в конкурсі запрошуються голови учнівського самоврядування або їхні заступники з усіх закладів загальної середньої освіти міста Кропивницького.
Учасники надають до 7 травня 2019 року: заявку учасника.
2.2.3. Конкурсною програмою передбачено наступні локації:
- Візитка «Лідер – це Я» (самопрезентація).
Конкурсанти повинні представити себе в оригінальній формі, презентувати свої інтереси, лідерські вміння, розроблені та здійснені проєкти тощо.
- Вікторина «Стежками рідного краю». (Кожен конкурсант обирає собі одну кольорову стрічку з запитанням і дає відповідь. Учасник, що набрав найменшу кількість балів вибуває). Якщо конкурсант не має відповіді, йому можуть допомогти представники групи підтримки. Інший учасник може дати відповідь, в цьому разі він отримає додатковий бал.
- «Моя громадянська позиція!»
Учаснику кожної команди видається особисте завдання, під час виконання якого він повинен довести свою позицію із запропонованої проблеми до присутніх. (Учасники, що отримали найменшу кількість балів вибувають з подальших конкурсів).
- Патріотичний флешмоб «Українська мова має значення!».
Учасникам необхідно провести флешмоб (без хореографії) щодо підтримки української мови, як державної мови в Україні. (Учасники, що отримали найменшу кількість балів вибувають).
- Домашнє завдання «Мій кумир – державотворець України».
Конкурсанти, у формі сценічного виступу, мають створити образ людини-українця, який боровся за незалежність і державність України. До цього конкурсу залучається творча команда, разом з якою учасник повинен продемонструвати якості свого кумира та людські цінності цієї людини. (Учасники, що отримали найменшу кількість балів вибувають).
- Брифінг «Я – Народний депутат України!»
Учасники відповідають на запитання членів журі та присутніх, як Народний депутат України.
- Конкурс «Світ захоплень».
Учасники презентують своє хобі.
ІІІ. Учасники конкурсу
3.1. Конкурс розрахований на учнів старшого шкільного віку – голів або заступників голів осередків учнівського самоврядування закладів загальної середньої освіти міста Кропивницького.
3.2. Кожний заклад освіти може представляти одна особа.
3.3. Переможець конкурсу нагороджується дипломом та подарунком. Учасники, що зайняли ІІ і ІІІ місця отримують дипломи.
Додаток 4
Сценарій
зустрічі депутатів Кропивницької міської ради з представниками учнівського самоврядування закладів освіти міста
Місце проведення заходу: зал засідань виконавчого комітету міської ради (к. 215) за адресою: вулиця Велика Перспективна, 41.
1. Привітання учасників
- секретар Кропивницької міської ради А. Табалов;
- начальник управління освіти Л. Костенко.
2. Проведення рольової гри в формі тімбілдингу з теми: «Якою має бути сучасна молода людина?»
Слово надається ведучим тімбілдингу: координатору парламенту дітей І. Завражній та голові парламенту Євгенії Злобіній.
Ведуча 1.
- Наше спілкування буде проходити в формі тімбілдингу, метою якого є: створення сучасного образу молодої людини українського суспільства.
Ведуча 2.
- Всі присутні: депутати, учні, педагоги поділяються на чотири рівноправних групи. До кожної із груп входять присутні на заході діти, депутати, педагоги. (Поділяються згідно отриманих при реєстрації кольорових стікерів)
4. Хід проведення заходу:
4.1. Створення груп рівноправних учасників, які спільно вирішують єдину проблему.
Створені групи представляють різних представників суспільства, виконують їхні ролі та захищають їхні думки, а саме:
1 група – учні
2 група – педагоги
3 група – батьки
4 група – представники влади.
4.2. Кожна із груп отримує завдання – створити образ сучасної молодої особистості, якою її уявляють: учні, депутати, педагоги, батьки.
4.3. Кожна група протягом 15-ти хвилин, за допомогою «мозкового штурму» знаходить відповіді на питання:
- Які якості, на їхню думку, повинна мати сучасна молода людина?
- Які цінності, на їхню думку, повинна сповідувати сучасна молода людина?
- Якими вміннями та навичками, на їхню думку, має володіти сучасна молода людина?
4.4. Кожна група отримує: лист ватману А1, фломастери, картинки, які зображують різноманітні дії людини тощо.
Завдання: протягом 15 хвилин кожній групі необхідно створити образ сучасної молодої людини, з притаманними їй якостями, вміннями, навичками та цінностями, з точки зору учнів, педагогів, батьків, представників влади.
4.5. Презентація: кожна група протягом 3-х хвилин презентує напрацьовані нею матеріали. Таким чином створюючи загальний образ сучасної молодої людини, а саме: «Якою її уявляють учні, батьки, педагоги, представники влади.
4.6. Підведення підсумків: створення загального образу сучасної молодої людини українського суспільства.
5. Проголошення заключних спічів учасниками зустрічі, фотографування учасників.
Додаток 5
Умови
проведення квесту «Булінг – прояв агресії чи слабкості?»
І. Загальні положення
1.1. Квест «Булінг – прояв агресії чи слабкості?» (далі – квест) запроваджується з ініціативи парламенту дітей і сприяння управління освіти Кропивницької міської ради. Метою його є: ознайомлення учнів з поняттям булінгу, його видами та проявами, сприяння розвитку навичок конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, толерантного спілкування і неприпустимості проявів булінгу в учнівському середовищі.
1.2. Завдання квесту:
- надання інформаційної допомоги учням шкіл міста щодо шляхів захисту від булерів;
- профілактика щодо виникнення проблемних ситуацій в спілкуванні серед дітей та підлітків шкільного віку;
- доведення до свідомості дітей та підлітків, що в інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.
1.3. Квест проводиться парламентом дітей за сприяння управління освіти Кропивницької міської ради, комунального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості», а також за участю інших територіальних органів виконавчої влади, державних установ, громадських організацій (за їхньою згодою).
1.4. Повноваження організаторів
1.4.1. Управління освіти Кропивницької міської ради:
- забезпечує організаційну підтримку підготовки та проведення конкурсу;
- сприяє забезпеченню участі у конкурсі учнівської молоді міста;
- надає допомогу у залученні до участі в підготовці та проведенні конкурсу представників державних профільних установ і підприємств.
1.4.2. Комунальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості»:
- здійснює організаційні моменти заходу (відкриття і закриття заходу, організація журі, нагородження тощо);
- забезпечує висвітлення проходження конкурсу в місцевих засобах масової інформації.
1.4.3. Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Кіровоградський колегіум»:
- сприяє належній організації та проведенню квесту (забезпечення технічними засобами та аудиторіями).
ІІ. Умови проведення квесту
2.1. Приладдя і дидактичні матеріали: завдання для учасників, приладдя для проведення конкурсних завдань тощо.
2.2. Місце проведення: навчальний корпус «Навчально-виховного комплексу «Кіровоградський колегіум-спеціалізований навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад-центр естетичного виховання» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області.
2.3. Умови гри: кожна команда отримує інструктаж, пакет документів:
а) карту-схему з зображенням контрольних пунктів;
б) маршрутний лист, в якому вказано маршрут;
в) бланк для реєстрації та оцінок на кожному пункті.
Безпосередньо самі завдання команди отримують на кожному пункті.
ІІІ. Хід проведення квесту:
Кожна команда учасників проходить 8 станцій, на яких виконують запропоновані завдання. На кожній станції команда може затриматися до 10 хвилин (гра розрахована на 1 годину 50 хвилин).
Станції квесту:
Станція 1. Ознайомлений значить захищений (володіння понятійними термінами).
Станція 2. Норми поведінки уникнення від булінгу (розроблення правил уникнення від булінгу).
Станція 3. Допоможи потерпілому від булінгу (вирішення запропонованих життєвих ситуацій).
Станція 4. Забезпеч собі безпеку!
Станція 5. Обережно, кібер-булінг в соціальних мережах!
Станція 6. Створення колажу-пам’ятки «Як уникати проявів булінгу і конфліктів в соціумі та соціальних мережах?»
Станція 7. Булінг і закон. Антибулінгове законодавство в Україні.
Станція 8. Підведення підсумків.
ІV. Учасники квесту
4.1. Учасниками квесту є команди закладів загальної середньої освіти, до складу яких входять учні старшого, середнього і молодшого шкільного віку, які беруть спільну участь в команді з 4-х осіб.
4.2. Кожний заклад освіти надає заявку для участі в квесті.
V. Визначення результатів і нагородження переможців
5.1. Переможці квесту визначаються згідно виконання вимог, що передбачені на кожній станції квесту.
5.2. Учасників знайомлять з вимогами безпосередньо на станціях перед виконанням завдань.
5.3.Команди – переможці конкурсу нагороджуються дипломами.
VI. Завдання квесту:
Станція 1. Ознайомлений значить захищений.
Команда отримує запитання, що стосуються поняття булінгу і повинна дати чітку відповідь. Час – 10 хв. Оцінка (0-5 балів).
1. Що таке булінг?
Булінг (від англ. bully— хуліган, залякувати) – форма насильства у вигляді травлі, бойкоту, насмішок, дезінформації, псування особистих речей, фізичній розправі, тощо.
2. Назвіть види булінгу, які вам відомі.
Види булінгу: фізичний, економічний, психологічний, сексуальний, кібербулінг.
3. Сформулюйте поняття фізичного булінгу.
Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.
4. Що таке економічний булінг?
Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
5. Як проявляється психологічний булінг?
Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
6. Які прояви сексуального булінгу вам відомі?
Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.
7. Які ознаки кібербулінгу?
Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).
8. Що таке, на вашу думку, шкільний булінг?
Вчені визначають шкільний булінг як тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку однієї дитини або групи дітей до іншої дитини або групи інших дітей.
9. Хто найчастіше може ставати жертвою булінгу?
Жертвою булінгу найчастіше стають діти з незвичайною зовнішністю (помітні шрами, косоокість тощо або ж зовнішністю, не звичною для даної громади, – інший колір шкіри, розріз очей тощо); замкнуті і сором’язливі діти, з низькою самооцінкою, неуспішні у спілкуванні; діти, у яких немає друзів серед однолітків (більш успішні в спілкуванні з дорослими; часто діти зі специфічними інтересами, що призводить до сприйняття їх як «диваків», талановиті та обдаровані); фізично слабші за однолітків хлопчики; у молодших класах – неуспішні у навчанні, неохайно одягнені діти. Жертвою булінгу може стати дитина, погляди якої відрізняються від загальноприйнятих у даному колективі, нові учні у класі.
10. Хто такий булер/булі та які його характерні риси?
Булер – хуліган, переслідувач. Це дитина, яка невпевнена в собі, і під цією маскою приховує свою слабкість і неспроможність. Із переслідувачами підтримують дружні відносини, тільки щоб самим не стати жертвою і таким способом намагаються себе захистити від насмішок і будь-якого прояву знущання. Для переслідувача часто характерні такі риси: вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів); не виявляють співчуття до своїх жертв; якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших Часто переслідувачі походять із кризових сімей, де батьки постійно сваряться, не приділяють дитині належної уваги, зловживають алкоголем, або й взагалі така дитина може бути свідком чи жертвою домашнього насильства.
11. До кого звернутися в ситуації булінгу?
Якщо дитина потрапила в ситуацію булінгу або стала свідком такої ситуації, важливо про це розповісти тим кому дитина довіряє (педагогам, батькам, особам, яким довіряє).
12. Що таке насильство?
Насильство можна визначити як дію або бездіяльність однієї людини стосовно іншої, що завдає шкоди здоров’ю як фізичному, так і психічному, принижує почуття честі та гідності. Від насильства потерпають люди різної статі, часто потерпілими від насильства стають діти та підлітки. Не обминає ця проблема і старих та немічних людей.
13. Якщо ви стали жертвою або свідками ситуації булінгу або насильства, до кого скоріше за все, ви звернетеся у своєму навчальному закладі?
У своєму закладі освіти можна звернутися до: соціального педагога, практичного психолога, класного керівника, медіатора, вчителя, медичного працівника, завуча або директора.
14. Якщо ви стали жертвою або свідками ситуації булінгу або насильства, до кого можете звернутися в поліції?
В поліції можна звернутися до: дільничного інспектора, працівників кримінальної поліції у справах дітей.
15. Якщо ви стали жертвою або свідками ситуації булінгу або насильства, до кого можете звернутися в суспільстві?
В суспільстві можна звернутися до: працівників служби у справах дітей державної адміністрації; неурядових громадських організацій; зверніться також за порадою до батьків, до людини, з якою у вас довірливі стосунки (друг або подруга, родичі, вчитель).
Всі учасники квесту на цій станції отримують пам’ятку з необхідною інформацією.
Інформація про роботу Національної дитячої «гарячої» лінії», телефон 0 800 500 225 або 772 (безкоштовно) в межах України (з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 20.00, в суботу – з 10.00 до 16.00). На «гарячій лінії» можна отримати інформаційні, психологічні та правові консультації щодо протидії жорстокому поводженню з дітьми, експлуатації дітей і захисту їх прав та інтересів).
Станція 2. Тест «Чи конфліктна ти особистість?»
Модератор пропонує учасникам кожної групи пройти тест, завдяки якому вони з’ясують чи вони можуть стати особою, що починає конфлікт, чи навпаки, особою, яка здатна до спілкування без конфліктів. На це завдання групам відводиться 10 хв. Оцінка (0-5 балів).
Потім ведучі просять озвучити ті правила, які напрацювала група.
Ведучі також можуть доповнити виступи учасників.
Тест «Чи конфліктна ти особистість?»
1. У громадському транспорті почалась суперечка. Ваша реакція?
а) не приймаю участі;
б) коротко висловлююся на захист сторони, яку вважаю правою;
в) активно втручаюся.
2. Чи виступаєте на зборах із критикою?
а) ні;
б) тільки якщо маю для цього вагомі підстави;
в) критикую з будь-якого приводу.
3. Чи часто сперечаєтесь з друзями?
а) тільки якщо ці люди не ображаються;
б) лише з принципових питань;
в) суперечки - моя стихія.
4. На обід запропонували недосолену страву. Ваша реакція?
а) не буду піднімати бучу через дрібниці;
б) мовчки візьму сільничку;
в) не втримаюсь від зауважень.
5. Якщо на вулиці, у транспорті Вам наступили на ногу:
а) з обуренням подивлюсь на кривдника;
б) сухо зроблю зауваження;
в) висловлю свої емоції, не обираючи виразів.
6. Якщо хтось із близьких купив річ, що Вам не сподобалася:
а) промовчу;
б) обмежуся коротким тактовним зауваженням
в) влаштую скандал.
7. Не пощастило в лотерею. Як до цього поставитесь?
а) постараюся залишатись байдужим, але дам собі слово ніколи більше не
брати участь у лотереї;
б) не приховуючи досади, поставлюсь до події з гумором, пообіцяю взяти
реванш;
в) програш надовго зіпсує настрій.
Ключ до тесту «Чи конфліктна Ви особистість»:
Кожна відповідь «а» - 4 бали; «б» - 2 бали; «в» - 0.
Підрахуйте загальну суму набраних балів.
20-28 балів. Ви тактовні й миролюбні, уникаєте конфліктів і суперечок, уникаєте критичних ситуацій на роботі й удома. Можливо, інколи Вас називають пристосуванцем.
10-18 балів. Вас вважають людиною конфліктною. Але насправді Ви конфліктуєте лише тоді, коли немає іншого виходу й усі засоби вичерпані. При цьому не виходите за рамки коректності, твердо обстоюєте свою думку. Все це викликає до Вас повагу.
До 8 балів. Конфлікти й суперечки – це Ваша стихія. Любите критикувати інших, але не виносите критики у свою адресу. Ваша брутальність і нестриманість відштовхує людей. З Вами важко як в шкільному колективі, так і вдома. Постарайтеся перебороти свій характер.
Станція 3. Допоможи потерпілому від булінгу (вирішення запропонованих ситуацій).
Кожна команда отримує історію з життя дітей (за зверненнями дітей на Національну дитячу «гарячу лінію»). Протягом 7-ми хвилин необхідно визначити: вид булінгу, хто потерпає від булінгу, хто вчиняє булінг, наслідки булінгу для дитини, які можете дати поради виходу з ситуації насильства. Потім представити результати роботи модератору. Оцінка від 0 до 5 балів.
1. – Доброго вечора! Мене звати Наталя. Я вам телефоную з Львівської області. Мені нещодавно виповнилося 14 років. Моє хобі – це спілкування в соціальних мережах. Десь місяць тому через соціальні мережі я познайомилася з чоловіком, якому 35 років. Спочатку я з ним охоче спілкувалася. Це тривало майже тиждень. Потім мені стало нудно і я відмовилася від спілкування з ним. Він цього не зрозумів і постійно мені пише, телефонує. Одного разу навіть чекав біля будинку. Це трапилось тому, що я всю особисту інформацію написала в соціальній мережі. Тепер мені дуже боязко. Що я можу зробити, аби він перестав мене переслідувати?
(Необачливе знайомство в соціальних мережах, яке може призвести до кібербулінгу і психологічного булінгу)
2. – Доброго дня! Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Я проживаю в Києві. Мої проблеми почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи. Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б’ють. Це все відбувається через те, що я дуже погано розмовляю, бо маю певні проблеми зі здоров’ям. Але ж я в цьому не винна. Я відчуваю, як мої однокласники стараються вижити мене з класу. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді, я дуже хочу з ними дружити.
(Психологічний та фізичний булінг в школі)
3. Я навчаюся в 8 класі. Всі вчителі дуже люблять наш клас. Наші діти – дуже добрі. Правда, є два однокласника – Тарас та Славик – які постійно ображають наших дівчат, б’ють хлопчиків. Вони і мене теж били та ображали, але тепер вже ні. Все змінилося через те, що в цьому навчальному році до нашого прийшов новий хлопчик. Він перейшов з іншої школи. Його звати Вінсет. Він «не наш». Він темношкірий. У дитинстві він із мамою переїхав в Україну та зараз він живе із мамою, бабусею та дідусем. Коли Вінсет до нас перейшов, Тарас та Славик його одразу не полюбили, по-перше через інший колір шкіри. Вони постійно його ображають «негром», «рабом», «виродком». Часто б’ють його. Я не одноразово бачив, як Вінсет плакав. Я розумію, що це неправильно, але втручатися в цю ситуацію я не дуже хочу. Насправді, мені дуже шкода Вінсета. Він хороший і гарно грає у футбол. Але я з ним не спілкуюся, через те, що думаю, що Тарас та Славик будуть знову наді мною знущатися.
(Психологічний та фізичний булінг в школі, цькування через расове несприйняття)
4. Добрий день. Мене звати Олег. Я вирішив до Вас звернутися, через те, що у мого кращого друга є проблема. Його звати Саша. Це мій однокласник. Нам по 12 років. Останнім часом его сильно ображають однокласники. Вони постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують кожного дня просити ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те що «старшаки» йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його поб’ють. Тепер ми разом не знаємо, як вирішити його проблему.
(Психологічний та економічний булінг в школі із фізичними загрозами)
5. Доброго дня! Мене звати Діма. Мені 9 років. Я живу в Ужгороді. Я не хочу жити так... Хочу Вам дещо розповісти. У мене є ще 2 братика (молодші - 8 і 6 років). Ми усі страждаємо від насильства з боку мами. Вона з нас постійно знущається… Бере нас, наприклад, за вуха і піднімає догори, тримає, а потім ставить на підлогу… (Плаче)… Знаєте як це боляче? А ще, бере ганчірку для миття підлоги, миє унітаз, а потім затикає нам по черзі рот! Це просто жахливо! Ми якось розказали міліції правду, але нічого так і не сталося, бо ми і далі продовжуємо жити з мамою. Найбільше за усіх получає Вова (молодший брат, якому 8 років), він став більш витривалий і сильніший! Допоможіть нам! Будь-ласка!
(Фізичне насильство в сім’ї. Фізичне насильство над синами зі сторони матері).
6. Доброго дня! Мене звати Олена. Мені 15 років. Я проживаю в Одеській області. Я не знаю, чи можна до вас звернутися з таким проханням, але я просто знаходжуся у безвихідній ситуації. Моя проблема полягає в тому, що мої батьки – алкоголіки. Вони пропивають геть всі гроші, виносять речі з будинку. На минулому тижні пропили телевізор. Я вже 2 дні нічого не їм, бо їсти нічого. У нас ще залишилася корова, але я боюся, що вони і її проп’ють. Допоможіть мені! До яких органів можна звернутися за допомогою?
(Економічне насильство в сім’ї (економічне насильство над донькою зі сторони батьків).
7. – Доброго дня! Мене звати Льоня. Мені 8 років. Я проживаю в м. Хмельницький. Я подзвонив до вас, бо в мене щодня сваряться батьки і мої друзі, які порадили мені цей номер сказали, що ви допоможете. Я не знаю, яка причина сварок моїх батьків, але, все рівно, я це дуже тяжко переживаю. Коли вони починають підвищувати тон один на одного, я починаю плакати. В процесі сварки я намагався поговорити з батьками, але вони мене не чують. А ще в мене є маленька сестричка Ангелинка, яка теж постійно плаче, коли батьки сваряться. Їй 9 місяців. Як пояснити батькам, що я не хочу аби вони сварилися і дуже сильно їх обох люблю? А ще мені дуже шкода Ангелинку.
(Дитина – свідок насильства (психологічне насильство над дитиною зі сторони батьків).
8. – Доброго ранку! У мене є дуже велика проблема. Я не хочу говорити конкретної інформації про себе, але прошу вашої допомоги. У мене неблагополучна сім’я. Мої батьки пиячать. Гроші всі відповідно пропивають. Заради того, аби мати якісь власні кошти я влаштувалася працювати у нічний клуб свого міста стриптизеркою. Коли директор клубу дізнався, що я неповнолітня, то не хотів брати мене на роботу. Але я дуже просила, бо стриптизерки отримують хороші гроші. Ми домовилися, що я нікому не буду говорити, що я неповнолітня. Я почала там працювати і отримувати гроші.
Потім мій директор сказав, що я можу отримувати ще більше. Для цього мені потрібно надавати інтимні послуги чоловікам. Я погодилась. Так живу вже півроку. Хочу з цим зав’язати, але директор не дозволяє. Говорить, що маю продовжувати. Як вибратися з цього замкнутого кола?
(Комерційна і сексуальна експлуатація дівчинки).
Станція 4. Забезпеч собі безпеку!
Команда отримує набір правил, учасникам команди необхідно викресли твердження, правила безпеки, які є неправильними і залишити правильні, до яких потрібно прислухатись. Можна додати ще свої правила.
Час – 10 хв. Оцінка (0-5 балів).
Правила безпеки для уникнення насильства:
1. У пізній час не ходіть одні по вулиці.
2. Сідайте до незнайомих людей в машину.
3. Вимкніть непорозуміння: будьте впевнені, що ваш знайомий, друг діє в межах дозволеного.
4. Знайте елементарні прийоми самооборони.
5. Якщо Вам здалося, що Вам загрожує небезпека, не вживайте ніяких заходів.
6. Майте при собі один з засобів безпеки: газовий балончик, дезодорант, пилочку тощо.
Продумайте їх використання в разі здійснення над вами акту насильства.
7. Продумайте свої дії в тому випадку, якщо Вам здається, що акт насильства можливий.
8. Запам’ятайте: «Насильство Вам ні за яких обставин не загрожує!»
9. Якщо щось не так, тікайте.
10. На вас напали, кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу. Дзвоніть в поліцію.
11. Не вживайте наркотики та алкоголь, вони можуть вплинути негативно на ваше сприйняття дійсності.
12. Впускайте в будинок незнайомців, удома Вам нічого не загрожує.
13. Не впускайте в будинок незнайомців, особливо, якщо ви почуваєте себе неспокійно.
14. Не сідайте з незнайомцями до ліфта.
15. Не впускайте в будинок чужих без дозволу дорослих.
16. У компанії ведіть себе так, як вам хочеться, вживайте достатньо алкоголю, тоді Вас приймуть за свого і Вам нічого не буде загрожувати.
17. Ніколи, ні в якому разі не розповідайте про факти насильства, тим більше не звертайтесь до будь-яких правоохоронних органів.
18. Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства вже відбувався і може повторитися знову.
19. Розповідайте про насильство тим, кому Ви довіряєте (друзям, родичам). Знайдіть таке місце, куди Ви змогли б піти у випадку небезпеки.
20. Підготуйте документи (паспорт, свідоцтво про народження тощо), гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в одне місце, так, щоб у будь-який момент Ви змогли б їх легко взяти і втекти з ними.
21. Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно, навіть якщо Вам не вдалося взяти необхідні речі.
22. Сідайте до незнайомців в ліфт, у цьому не має ніякої загрози для Вас.
23. Попрактикуйтесь у тому, як можна швидко й безпечно вийти з будинку. Визначте, які двері, вікна, ліфти або сходи підходять для цього щонайкраще.
24. Заздалегідь довідайтеся телефони місцевих служб, які зможуть надати Вам необхідної підтримки (кризовий центр для жінок, телефон довіри, телефон дільничного інспектора, телефон Національної дитячої «гарячої лінії» та ін.).
Станція 5. Кібер-булінг в соціальних мережах.
Команда отримує приклади типової поведінки, характерні для кібер-булінгу. Учасникам команди необхідно визначитися як правильно діяти, якщо опинилися в подібних ситуаціях.
Час – 10 хв. Оцінка (0-5 балів).
Приклади типової поведінки, характерні для кібер-булінгу:
Перепалки, або флеймінг – обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну.
Нападки, постійні виснажливі атаки – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву.
Обмовлення, зведення наклепів – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій інколи сексуальній манері.
Самозванство, перевтілення в певну особу – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва не очікувано отримує гнівні відповіді.
Ошуканство, видурювання конфіденційної інформації та її розповсюдження – отримання персональної інформації для комунікації та передача її (текстів, фото, відео) в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалась.
Станція 6. Створення колажу-пам’ятки «Як уникати проявів булінгу і конфліктів в соціумі та соціальних мережах».
Кожна команда застосовуючи метод колажу повинна створити власну пам’ятку щодо правил поведінки в соціумі та соціальних мережах задля уникнення конфліктів і проявів булінгу та презентувати створений колаж.
Час – 10 хв. Оцінка (0-5 балів).
До основних правил можна віднести:
- спілкуватися лише з знайомими людьми
- тримати власні негативні емоції при собі
- не вживати лайливих слів
- підтримувати власну репутацію в соціальних мережах, не викладати компрометуючий матеріал
- якщо конфлікти в мережі стають систематичними – звернутися за допомогою до батьків.
Станція 7. Булінг і закон. Антибулінгове законодавство в Україні.
Час – 10 хв. Оцінка (0-5 балів).
1. Які типові ознаки булінгу зазначені в законодавстві України?
Типові ознаки булінгу такі:
– систематичність (тобто повторюваність) діяння;
– наявність сторін: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції.
2. Яке покарання передбачає законодавство України кривднику, у разі здійснення булінгу?
У разі доведення булінгу кривдник муситиме сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2018 році це від 850 до 1700 грн) або виконувати громадські роботи протягом 20-40 годин.
3. Яке покарання передбачено у випадку, якщо булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року?
Якщо булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року, то кривдник/-и сплачуватимуть від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або виконуватиме/-уть громадські роботи протягом 40-60 годин.
4. Яке покарання передбачено законодавством України якщо булінг вчиняє неповнолітня (до 18 років) або малолітня (до 14 років) особа?
Якщо булінг вчиняє неповнолітня (до 18 років) або малолітня (до 14 років) особа, то за неї платитимуть штраф і виконуватимуть громадські роботи батьки або особи, які їх замінюють.
5. В яких випадках і в яких розмірах керівник школи має заплатити штраф за булінг?
Керівник школи муситиме заплатити штраф, якщо не повідомить поліції про випадки цькування когось з учнів. А саме це коштуватиме йому від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн станом на 2018 рік) або ж виконати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
6. Кого зобов’язаний повідомити директор школи про випадки булінгу?
Директор школи зобов’язаний повідомити про випадки булінгу в Національну поліцію та службу в справах дітей.
7. Кого мають повідомляти учні та вчителі про випадки цькування, свідками яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію?
Учні та вчителі зобов’язані повідомляти керівництву школи про випадки цькування, свідками яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію.
8. Чи є в законі щось про булінг щодо вчителів?
Так. Зокрема сказано, що вони мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, зокрема й булінгу, дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
9. Яка роль освітнього омбудсмену згідно законодавства України?
Освітній омбудсмен має перевіряти заяви про випадки булінгу в школі, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педколективу, керівництва та засновника школи. Також він має аналізувати соціальні та психолого-педагогічних послуги учням, які вчинили, постраждали або стали свідками цькування (тобто оцінювати ефективність і якість цих послуг).
10. На які безкоштовні послуги мають учні, які вчинили, постраждали або стали свідками булінгу? Хто відповідає за те, щоб ці послуги отримували учні?
Учні, які вчинили, постраждали або стали свідками булінгу, мають право на психолого-педагогічні послуги. За те, щоб це справді було, теж відповідає директор.
Станція 8. Підведення підсумків «Каструля. Кошик. Сміттєвий бак»
Час – 10 хв.
На стікерах кожній команді потрібно написати такі позиції:
- те, що потрібно переварити/переосмислити.
- те, що забирають з собою в життя.
- те, що є непотрібним.
Ці стікери учасники наклеюють на відповідні малюнки, які розміщені на фліпчарті.
Додаток 6
Умови проведення проєкту-плогінгу «Зупинімо сміттєву повінь!»
І. Загальні положення
1.1. Проєкт «Зупинімо сміттєву повінь!» започатковано парламентом дітей міста Кропивницького. Форма, обрана для здійснення проєкту – плогінг.
Мета проєкту: залучення учнів закладів загальної середньої освіти міста до практичної діяльності щодо розв’язання проблем навколишнього середовища місцевого значення, а також для пропагування серед молоді здорового способу життя.
Плогінг – це комбінація бігу та прибирання навколишнього середовища від сміття на певному маршруті. Започаткував його житель Швеції Ерік Альхстром у 2017 році у зв’язку з глобальним засміченням довкілля по всьому світу.
1.2. Завдання проєкту:
- зацікавити дітей та молоді щодо збереженні екосистеми міста й територій навколо місця проживання і навчання;
- навчити дітей цінувати прекрасне, корисне і створювати красоту навколо своїми руками;
- популяризувати нового виду спорту, з метою мотивації молоді свідомо ставитися до збереження свого здоров’я і навколишнього середовища;
- впровадити активну форму організації змістовного дозвілля дітей та молоді, активізувати волонтерський рух в учнівському середовищі.
1.3 Виконавці проєкту: комісія екології, спорту та здорового способу життя парламенту дітей та учні закладів загальної середньої освіти міста Кропивницького.
ІІ. Умови проведення
2.1 Проєкт-плогінг проводитиметься у квітні кожного року.
2.2. Місце проведення проєкту визначається адміністрацією закладів загальної середньої освіти спільно із радою лідерів парламенту дітей та органом учнівського самоврядування закладу освіти.
Такими локаціями можуть бути паркові, лісопаркові зони та зони відпочинку, які знаходяться в районі де розташовано заклад загальної середньої освіти.
2.3. До участі в проєкті залучаються учні 8 – 11 класів. Якщо заклад освіти не має старшої школи (10 – 11 клас), то участь можуть брати учні 7–9 класів.
2.4. Всі учасники повинні бути поділеними на 3 групи.
1 група – збирає сміття, що вироблене із пластику.
2 група – збирає сміття, що вироблене зі скла.
3 група – збирає сміття, що вироблене із паперу.
2.5 Адміністрація закладу освіти має забезпечити мобільні групи таким приладдям як: мішки або пакети, рукавички, інструмент для нанизування сміття.
ІІІ. Підведення підсумків
3.1. Підсумки участі представників закладів загальної середньої освіти в проєкті проводяться за кількістю зібраного та зданого сміття.
3.2. Також буде враховуватися сума коштів, отриманих за здане сміття та їхнє цільове спрямування (висадження дерев, кущів і квітів).
3.3. Фото та відео звіти щодо проведення заходів проєкту та результатів з очищення територій від сміття кожен заклад освіти розміщує в групі «Парламент дітей міста Кропивницького» соціальної мережі Facebook.
3.4. Учасники та переможці проєкту отримають сертифікати та грамоти.
